Гофгартен (Мюнхен)
| Гофгартен | |
|---|---|
| нім. Hofgarten | |
 | |
| 48°08′34″ пн. ш. 11°34′48″ сх. д. / 48.14278° пн. ш. 11.58000° сх. д.Координати: 48°08′34″ пн. ш. 11°34′48″ сх. д. / 48.14278° пн. ш. 11.58000° сх. д. | |
| Тип | Міський парк |
| Статус | Пам'ятка архітектури Баваріїd[1] |
| Відкрито | 1613—1617 |
| Країна |
 Німеччина |
| Розташування | Мюнхен |
| Адреса | Dianatempel,Franz-Josef-Strauß-Ring 1,Hofgarten |
| schloesser.bayern.de/deutsch/garten/objekte/mu_hofg.htm | |
  Гофгартен Гофгартен (Німеччина) | |
 | |
 Гофгартен у Вікісховищі | |
Гофга́ртен (нім. Hofgarten) — парк у стилі бароко в центрі Мюнхена. Ренесансний парк Гофгартен закладений в італійському стилі в 1613—1617 рр. при Максиміліані I. Головним входом у парк є ворота, звернені до церкви Театінеркірхе, які є першим творінням архітектора Лео фон Кленце в Мюнхені. З двох сторін Гофгартен обмежений аркадними галереями. У північній частині розташовується Німецький музей театру, у західній — фрески Петера фон Корнеліуса оповідають про історію будинку Віттельсбахів. Південну межу Гофгартена утворює фасад Мюнхенського палацу-резиденції, у східній частині якого міститься Баварська державна канцелярія.
-2.jpg)
У центрі Гофгартена розташований павільйон під назвою «Храм Діани» (нім. Dianatempel), побудований в 1615 р. Від кожної з восьми арок павільйону по Гофгартену розходяться доріжки, які визначили його структуру. У павільйоні проходять концерти, вечорами, у літній час (травень-вересень) у середу і неділю в Храмі Діани танцюють сальсу, в п'ятницю аргентинське танго, вдень відвідувачів парку розважають вуличні музиканти. Дах Храму Діани прикрашає копія «Баварської Теллус» — бронзової статуї роботи Губерта Герхарда 1623 р. Оригінал статуї знаходиться в Імператорському залі Мюнхенської Резиденції.
Під час Другої світової війни Гофгартен був зруйнований. Відновлений Гофгартен являє собою стилістичний компроміс між англійським ландшафтним парком, що з'явився тут на основі плодового парку середини XIX ст., і початковим проєктом парку XVII ст.
Література[ред. | ред. код]
- Adrian von Buttlar; Traudl Bierler-Rolly (Hrsg.): Der Münchner Hofgarten. Beiträge zur Spurensicherung. München 1988.
- Anna Bauer-Wild: Das Lusthaus Albrechts V. und seine Deckenbildausstattung. In: Denkmäler am Münchner Hofgarten Forschungen und Berichte zu Planungsgeschichte und historischem Baubestand. München 1988, S. 28–44.
- Arnold Lemke (Hrsg.), Beate Gaßdorf, Walter Kiefl: Der Hofgarten in München. Liebeserklärung an Boule. Volk Verlag, München, ISBN 978-3-937200-44-6.
- Michael Petzet: Die Arkaden am Unteren Hofgarten und die Münchner Architektur der Renaissance. In: Denkmäler am Münchner Hofgarten Forschungen und Berichte zu Planungsgeschichte und historischem Baubestand. München 1988. S. 9–27.
Посилання[ред. | ред. код]
- Мюнхенський Гофгартен [Архівовано 6 квітня 2017 у Wayback Machine.] на YouTube
- Панорама Гофгартена [Архівовано 16 березня 2016 у Wayback Machine.]