Християн Гольдбах

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Християн Гольдбах
Народився 18 березня 1690(1690-03-18)
Кенігсберг, Бранденбург-Пруссія
Помер 20 листопада 1764(1764-11-20) (74 роки)
Москва, Росія
Національність німець
Галузь наукових інтересів математика, право
Alma mater Кенігсберзький університет
Вчене звання професор
Відомий завдяки: Гіпотеза Ґольдбаха

Христия́н Го́льдбах (нім. Christian Goldbach; 18 березня 169020 листопада (1 грудня) 1764) — російський математик і науковець німецького походження. Дійсний член і перший конференц-секретар Академії наук і мистецтв Петербурзької академії наук, таємний радник.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився у Кенігсберзі, Пруссія, в сім'ї протестантського пастора, професора історії місцевого університету Бартоломеуса Гольдбах. 1 вересня 1725 року став професором математики в Санкт-Петербурзі. З 1727 року приїхав до Москви у якості домашнього вчителя для майбутнього царя Петра II. 1737 року разом з Йоганном-Даніелем Шумахером призначений директором Академії. Член колегії по закордонних справах (з 1742), таємний радник (з 1760). Під час подорожей Європою Ґольдбах познайомився з багатьма провідними математиками свого часу, включаючи Ґотфріда Лейбніца, Абрахама де Муавра і сім'ю Бернуллі. В історії математики найбільше відомий гіпотезою, яку 7 червня 1742 року запропонував у листі Леонарду Ейлеру.

Посилання[ред.ред. код]