Христо Пімпірев
Христо Цанев Пімпірев | |
---|---|
Христо Цанев Пимпирев | |
Народився | 13 лютого 1953 (71 рік) Софія |
Країна | Болгарія |
Діяльність | мандрівник-дослідник, геолог, полярний дослідник |
Alma mater | Софійський університет Святого Климента Охридського |
Галузь | геологія |
Заклад | Софійський університет Святого Климента Охридського |
Науковий ступінь | Доктор геолого-мінералогічних наук |
Членство | Initiative committee for the promotion of Rumen Radev and Iliana Yotova in the 2021 presidential electionsd |
Відомий завдяки: | перший болгарин, який підняв прапор Болгарії на Південному полюсі |
Христо Пімпірев у Вікісховищі |
Христо Цанев Пімпірев (болг. Христо Цанев Пимпирев, 13 лютого 1953 Софії) — болгарський учений-геолог і дослідник Антарктики, доктор геолого-мінералогічних наук, професор геології Софійського університету Святого Климента Охридського і перший болгарський полярний дослідник, який підняв прапор Болгарії над Південним полюсом.
У 1978 році закінчив геологічний факультет Софійського університету і отримав ступінь магістра геології, в 1981 році призначений асистентом, в 1984 — старшим асистентом. Доктор наук з 1987 року, головний асистент з 1988 року, в 1994—2004 роках доцент, з 2005 року — професор геології Софійського університету. Є основоположником болгарських антарктичних досліджень і учасником першої болгарської експедиції в Антарктиду в сезоні 1987/1988. Керівник щорічних болгарських наукових експедицій, голова і засновник Болгарського антарктичного інституту[1]. З 2007 року директор Національного центру полярних досліджень[2].
Х. Пімпірев брав участь у наукових експедиціях на вершину Ама-Даблам в Гімалаях, спелеологических експедиціях у китайській частині Тибету, в експедиціях у В'єтнамі, Колумбійський Андах і на острові Елсмір (Канадська Арктика). Викладав історичну геологію і палеогеографію, читав лекції в університетах США, Португалії, Уругваю, Чилі, Колумбії, Німеччини, Іспанії, Аргентини, Канади, Південної Кореї та інших країн. Автор п'яти книжок, шести документальних фільмів та понад 150 наукових статей.
8 січня 2013 він став першим болгарським полярником, що підняв прапор Болгарії на Південному полюсі: експедиція, в якій він брав участь, була приурочена до 100-річчя гонки Руаля Амундсена і Роберта Скотта. В Антарктиді ім'я Пімпірева носять льодовик і земля на острові Лівінгстон в архіпелазі Південних Шетландських островів[3].
- Представник Республіки Болгарія в Міжнародному науковому комітеті з антарктичних досліджень з 1994 року[4]
- Представник Республіки Болгарія в Раді національних антарктичних менеджерів програми з 1994[5] та віце-президент у 2006—2009 роках
- Представник Республіки Болгарія в Консультативній раді Договору про Антарктику з 1995 року[6]
- Представник Республіки Болгарія в Європейській Полярній Раді з 2001 року та віце-президент у 2009—2012 роках
- Орден «Кирила і Мефодія» I ступеня (Болгарія)
- «Орден Полярної зірки» (Монголія) — за заслуги в створенні Монгольського антарктичного інституту і закладення основ монгольських наукових досліджень в Антарктиці
- Медаль «Святого Климента Охридського» I ступеня
- Премія «Золота книга» за розвиток болгарської науки і культури
- Перший лауреат Почесної нагороди за вклад в Болгарський національний ідеал
- Почесний громадянин міста Лясковець
- Меморіальна дошка Комітету захисту навколишнього середовища Антарктики до Консультативної наради з договору про Антарктику — за активну роль у охороні навколишнього середовища в Антарктиці — 2017 р.
- Pimpirev, Ch., Balabanski, D. 1998. Ice magic/Ледена магия. Университетско издателство «Св. Климент Охридски»
- Pimpirev, Ch., Davidov, N. 2003. Antarctica: The Extreme South. St. Kliment Ochridski University Press, Sofia
- Pimpirev, Ch., 2014. Los diarios de la Antartida, St. Kliment Ochridski University Press, Sofia
- Pimpirev, Ch., Chipev, N., 2015. Bulgarian Antarctic Research, St. Kliment Ochridski University Press, Sofia
- «Експедиція Антарктида» — БНТ, Програма Атлас (1988) — автор
- «Българи на Антарктида» — БНТ, Програма Атлас (1994) — автор
- «Южно лято» — БНТ, Програма Атлас (1995) — автор
- «България на два океани» — БНТ, Програма Атлас (1996) — сценарист
- «Под знака на Южния кръст» — БНТ (2006) — сценарист
- «Антарктида 2012» — Филм ауторс (2012) — консультант
- «90 градуса южна ширина» — БНТ (2014 року)[7] — автор
- «Антарктида — ледена любов» — БНТ (2015)[8] — автор
- ↑ Bulgarian Antarctic Institute. Bulgarian Antarctic Institute (англ.). Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 21 березня 2018.
- ↑ Охридски, Софийски Университет Св. Климент. Център за полярни изследвания / Центрове / Университетът / Начало - Софийски университет "Св. Климент Охридски". www.uni-sofia.bg (bg-BG) . Архів оригіналу за 7 липня 2017. Процитовано 21 березня 2018.
- ↑ ProИнтервю с Христо Пимпирев. probook.bg (болг.). Архів оригіналу за 22 березня 2018. Процитовано 21 березня 2018.
- ↑ SCAR Member Countries and Unions. SCAR (en-gb) . Архів оригіналу за 22 березня 2018. Процитовано 21 березня 2018.
- ↑ Bulgarian Antarctic Institute (BAI) - Home. www.comnap.aq (en-us) . Архів оригіналу за 22 березня 2018. Процитовано 21 березня 2018.
- ↑ ATS - The Antarctic Treaty Consultative Meeting (ATCM). www.ats.aq. Архів оригіналу за 26 вересня 2017. Процитовано 21 березня 2018.
- ↑ site.meta-author. В кадър: "90 градуса южна ширина". БНТ (болг.). Архів оригіналу за 22 березня 2018. Процитовано 21 березня 2018.
- ↑ Проф. Христо Пимпирев и его ледяная любовь (рос.). Архів оригіналу за 22 березня 2018. Процитовано 21 березня 2018.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |