Софійський університет Святого Климента Охридського

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Софійський університет cвятого Климента Охридського
Sofia University panorama 2.jpg
42°41′37″ пн. ш. 23°20′06″ сх. д. / 42.69361111113877172° пн. ш. 23.335000000027779521° сх. д. / 42.69361111113877172; 23.335000000027779521Координати: 42°41′37″ пн. ш. 23°20′06″ сх. д. / 42.69361111113877172° пн. ш. 23.335000000027779521° сх. д. / 42.69361111113877172; 23.335000000027779521
Тип видавець відкритого доступуd[1]
Країна Болгарія
Засновано 1 жовтня 1888
Ректор Іван Ілчев
Студентів 14 000
Складається з Q12276223?, Sofiĭski universitet. Istoricheski fakultetd, Faculty of Chemistry and Pharmacy, Sofia Universityd, Q12297469?, Q12297573?, Faculty of Mathematics and Informatics, Sofia Universityd, Q12297644?, Q12295456?, Q12297472?, Q12299578?, Q12297473?, Богословський факультет Софійського університету, Faculty of Biology, Sofia Universityd і Q12286376?
Випускники Категорія:Випускники Софійського університету
Штаб-квартира Софія
Адреса Софія бул. Царя Освободителя № 15
Сайт www.uni-sofia.bg/
CMNS: Софійський університет Святого Климента Охридського у Вікісховищі

Софійський університет (болг. Софийски университет „Св. Климент Охридски“), що носить ім'я святого Климента Охридського, одного з основоположників слов'янської писемності, — найстаріший вищий навчальний заклад Болгарії.

Заснований у 1888 році. Сучасна будівля споруджена в 1924—1934 роках (у скульптурному оформленні вхідного порталу до будівлі брав участь український скульптор-емігрант Михайло Паращук). Університет має 16 факультетів, 3 відділення, 14 тисяч студентів, видавництво, комп'ютерний центр, спортивний центр. Ректор — Іван Ілчев (2010).

Історія[ред. | ред. код]

Меморіальна дошка

Університет заснований через 10 років після звільнення Болгарії, спочатку мав лише один факультет (історико-філологічний) та 7 викладачів: 4 професори й 3 приват-доценти. Першим ректором став 29-річний болгарський лінгвіст Олександр Теодоро-Балан. Теодоро-Балан, запровадив у болгарську мову кілька поширених слів, прожив майже 100 років і, відповідно, 70 років пропрацював в університеті. У 1889 році був відкритий фізико-математичний факультет, а в 1892 — юридичний. У 1901 році в університет надійшли перші абітурієнти-жінки (25 осіб). У 1902 році університетським святом став день св. Климента Охридського — 25 листопада (8 грудня н. ст.).

У 1907 році софійські студенти влаштували в театрі обструкцію князеві (майбутньому царю) Фердинанду I, після чого університет на деякий час було закрито. У 1917 році створено медичний факультет, у 1921 — агрономічний, а в 1923 році два нових факультети: теологічний і ветеринарний.

30 червня 1924 року на гроші братів Георгієвих споруджується нова будівля університету. Перед фасадом будівлі, закінченї в 1934 році, стоять пам'ятники обом братам. Значні відступні довелося виплатити французькому архітекторові Бреансону, який розробив проєкт ще до Першої світової війни і потім подав до суду на архітектора Йордана Міланова за порушення авторських прав.

У 1929 році в Болгарії були запроваджені вчені ступені, тож у Софійському університеті стали захищатися докторські дисертації. Першим доктором став Василь Цанков.

Після 1944 року роботу в університеті втратили професори, який не погодилися співпрацювати з комуністичною владою. З'явилися нові факультети, деякі з існуючих було перетворено на окремі інститути. З того часу кількість студентів залишається стабільною (близько 14 тисяч). В 1985 році було завершено перервані війною роботи з розширення будівлі університету (прибудовано два крила).

До сторіччя університету (1988) на його честь було названо гірський масив Софійського університету в Антарктиці (Земля Олександра I).

Структура[ред. | ред. код]

16 факультетів[ред. | ред. код]

Факультет математики й інформатики

3 відділення[ред. | ред. код]

  • Відділення вивчення мов
  • Відділення перепідготовки вчителів
  • Відділення фізичної культури

До складу університету входить також Національний центр дослідження Антарктики.

Відомі випускники та викладачі[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Directory of Open Access Journals — 2003.

Посилання[ред. | ред. код]