Цвид Антоніна Петрівна
| Цвид Антоніна Петрівна | |
|---|---|
| |
|
 |
|
| Інші імена | Дупляк Антоніна Петрівна, Антонія Цвід, Антонія Цвіт |
| Народилася | 1 квітня 1956 (62 роки) село Малий Самбір Конотопського району, Сумської області) |
| Громадянство |  СРСР →  Україна |
| Національність | українка |
| Проживання | Київ |
| Ім'я при народженні | Цвид Антоніна Петрівна |
| Діяльність | письменницька діяльність у жанрі поезії, есе та прози |
| Відома |
письменниця (поетеса) Член Національної спілки письменників України з 14.03.1989 року. Член Правління НСПУ |
| Alma mater | Київський національний університет імені Тараса Шевченка, факультет журналістики (1984 р.), Вищі літературні курси при Літературному інституті імені М. Горького в Москві (1991р.). |
| Чоловік | Анатолій Дупляк, член Національної спілки журналістів України |
| Сторінка в Інтернеті | facebook.com/toniaukr |
|
|
|
Антоніна Петрівна Цвид (народилася 1 квітня 1956 року в селі Малий Самбір, Конотопського району, на Сумщині) — українська письменниця. Член Національної спілки письменників України (з 27.05.2002 року). Член Правління НСПУ. Лауреат Всеукраїнської літературної премії імені Олександра Олеся.
Закінчила Конотопський будівельний технікум (1976), Київський національний університет імені Тараса Шевченка, факультет журналістики (1984), Вищі літературні курси при Літературному інституті імені М. Горького в Москві (1991). Працювала редактором видавництв, журналів та газет Києва.
Автор понад десятка книг поезій. Окремі твори перекладені англійською, болгарською, німецькою та польською мовами.
Спільно з композиторами створено ряд пісень.
Вибрані твори увійшли до багатьох зарубіжних антологій, зокрема «Перли лірики європейської» (Варшава).
Антонія Цвід знана як засновник сучасної філософсько-еротичної лірики. Громадянська лірика поетеси – високо патріотична, філософськи осмислена.
Роман - трилогія «Возлюбленик муз і грацій», експериментальний перформанс – новий етап в творчості письменниці.
Учасниця багатьох зарубіжних літературних симпозіумів в Європі, організатор «Днів української поезії в Берліні». Її імпрези відбувалися в Києві, Варшаві, Берліні, Тбілісі, Москві, Мінську, Франкфурті-на-Майні, Владивостоці та на Камчатці.
Про письменницю створено телефільми, зокрема: «Так і живемо» та «Обертальний хрест».
Твори[ред. • ред. код]
- «Дорога з вибоїнами» (1985)[1],
- «Благовіст крізь відьмацький регіт» (1992) [2],
- «Графіті небесних амфор» (1915) [3],
- «Возлюбленик муз і грацій» [4]
