Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Кушлин)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Кушлин)


49°59′01″ пн. ш. 25°49′08″ сх. д. / 49.983777777805549647° пн. ш. 25.819000000027777730° сх. д. / 49.983777777805549647; 25.819000000027777730Координати: 49°59′01″ пн. ш. 25°49′08″ сх. д. / 49.983777777805549647° пн. ш. 25.819000000027777730° сх. д. / 49.983777777805549647; 25.819000000027777730
Тип церква
Країна  Україна
Розташування Кушлин
Конфесія ПЦУ
Засновано 1926
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Кушлин). Карта розташування: Україна
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Кушлин)
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Кушлин) (Україна)
Мапа

CMNS: Церква Покрови Пресвятої Богородиці у Вікісховищі

Церква Покрови Пресвятої Богородиці в Кушлині — пам'ятка, православний парафіяльний храм (ПЦУ) у селі Кушлині Кременецької громади Кременецького району Тернопільської области України.

Історія[ред. | ред. код]

Побудована у 1926 році на місці згорілої.

У одному з державних актів згадано про Кушлин і тодішню діючу церкву Покрови Пресвятої Богородиці, побудовану в 1887 році (освячена 30 вересня) на кошти прихожан. Вона була дерев'яна, з дубових різаних брусів, стояла поруч з дерев'яною дзвіницею, на кам’яному фундаменті, покрита залізом, зовні та всередині пофарбована олійними фарбами. Цей храм був споруджений на місці старого, побудованого ще в 1720 році.

Землі при церкві було: присадибної 3 дес., орної 41 дес. 329 саж., сінокосу з лісом 14 дес. 260 саж. і під пасікою 7 дес. 530 саж.; платили: священникові — 300 крб. псаломщикові — 50 крб. і просфорнику — 16 крб.

Для священника збудували на кошти прихожан хату, 1887 р. горинський поміщик Йосип Левицький обновив хлів і льох. У селі тоді нараховувалося 143 двори, школи не було; селянські діти ходили до Горинки в народне однокласне училище.

Парохи[ред. | ред. код]

  • ієрей Григорій Божкевич (1748–1753),
  • о. Василь Малевич (1753–1754),
  • о. Іван Лилявський,
  • о. Хома Крупицький,
  • о. Стефан Левитський,
  • о. Йосип Сильвестр,
  • о. Ілля-Авксент Рибчинський,
  • о. Веніамін-Василь Капустинський (нар. 1884),
  • о. Микола Глазовський (1954—2000),
  • о. Андрій Вараниця (від 2000).

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]