Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Підлісне, УГКЦ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Підлісне)

Тип церква
Країна  Україна
Розташування Підлісне
Конфесія УГКЦ
Будівництво 1932

Церква Різдва Пресвятої Богородиці в Підлісному — парафія і храм греко-католицької громади Бережанського деканату Тернопільсько-Зборівської архієпархії Української греко-католицької церкви в селі Підлісне Тернопільського району Тернопільської области.

Історія церкви[ред. | ред. код]

Парафію утворено в 1929 році, а храм збудовано в 1932 році. Три роки парафіяни відвідували церкву в селі Жуків. Храм, як і парафія, діяли в структурі УГКЦ до 1946 року. До 1959 року парафія і храм належали РПЦ. У роки хрущовського наступу на релігію в 1959 році органи партійно-державної влади церкву в Підлісному зняли з реєстрації і закрили. Храм використовували як складське приміщення, а парафіяни знову ходили на відправи до діючої в структурі РПЦ церкви в Жукові.

На початку 1989 року обласна комуністична влада, щоб заблокувати використання храму в Підлісному греко-католиками, передала його РПЦ. Восени 1989 року відновили з дозволу республіканської влади легальну діяльність УАПЦ і УГКЦ. Тому віруючі села, спираючись на патріотичні почуття та прадідівську традицію, відмовилися від московського православ'я і в 1990 році конфесійно поділилися на парафіян УАПЦ та УГКЦ. Перші після утворення влітку 1992 року УПЦ КП влилися у цю конфесію, та, як більшість у селі, використовували для своїх богослужінь греко-католицький храм, збудований в 1932 році. Згодом вони збудували свою церкву, а давній храм у 1999 році передали греко-католикам.

Греко-католицька громада в селі знову діє з 1990 року, а храм — з 1999 року.

На парафії є хрести та фігура Матері Божої, а в першій половині минулого десятиліття мешканці села як православні, так і греко-католики спільними зусиллями збудували пам'ятник «Матерям полеглих героїв».

Нерухомого майна парафія не має.

Парохи[ред. | ред. код]

о. Микола П'ясецький (1932—1941), о. Зиновій Бачинський (1941—1944), о. Петро Савицький (1944—1946), о. Петро Половко (1990—1994), о. Григорій Федчишин (1994—1996), о. Ігор Сорокоум (з лютого 1996).

Джерела[ред. | ред. код]