Шибалин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Шибалин
COA of Shybalyn Hromada.gif Flag of Shybalyn.gif
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Бережанський район Бережанський район
Рада/громада Шибалинська сільська рада
Код КОАТУУ 6120489401
Облікова картка Шибалин 
Основні дані
Засноване 1457
Населення 1250 (2014)
Територія 1.940 км²
Густота населення 700.52 осіб/км²
Поштовий індекс 47521
Телефонний код +380 3548
Географічні дані
Географічні координати 49°26′32″ пн. ш. 25°00′16″ сх. д. / 49.44222° пн. ш. 25.00444° сх. д. / 49.44222; 25.00444Координати: 49°26′32″ пн. ш. 25°00′16″ сх. д. / 49.44222° пн. ш. 25.00444° сх. д. / 49.44222; 25.00444
Середня висота
над рівнем моря
282 м
Водойми Ценівка
Відстань до
районного центру
5 км
Найближча залізнична станція Бережани
Відстань до
залізничної станції
5 км
Місцева влада
Адреса ради 47521, с.Шибалин
Сільський голова Павук Василь Генадієвич[1]
Карта
Шибалин. Карта розташування: Україна
Шибалин
Шибалин
Шибалин. Карта розташування: Тернопільська область
Шибалин
Шибалин

Шибалин у Вікісховищі?

Ши́балин — село Бережанського району Тернопільської області. Розташоване на річці Ценівка, на сході району. Центр сільради, якій підпорядковане с. Комарівка.

Населення — 1293 особи (2007). Дворів — 403[2].

Поблизу села є пам'ятка природи — ботанічний заказник «Шибалинський».

Історія[ред. | ред. код]

Панорама села, квітень 2008 року

Перша писемна згадка — 1475 року.

1626 року внаслідок нападу татар село було зруйноване на 84%[3].

Діяли «Просвіта», «Січ», «Сільський господар» та інші товариства, кооператива. У 19321939 роках функціонувала жіноча господарська школа.

У квітні 1947 в криївці загинули 5 вояків УПА.

У липні 2004 внаслідок зливи та буревію пошкоджено близько 200 будівель.

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[4]:


Мова Число ос. Відсоток
українська 99,85
вірменська 0,07
молдовська 0,07

Релігія[ред. | ред. код]

  • Церква св. Івана Богослова (1908, мурована),
  • Церква святого Юрія (1993, мур.),
  • Костел (1929),
  • «фіґури» Матері Божої (2001) та святих Петра і Павла (2004, автор В. Павук).

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Споруджено пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1980, скульп. В. Бережков і В. Трачук), УСС (1994; на г. Лисоня), встановлено пам'ятні хрести на честь скасування панщини (2-га пол. 19 ст.) та проголошення незалежності України (1991), насипано могилу, де поруч із УСС поховані односельці — жертви сталінського режиму (відновлено 1990), символічну могилу на місці загибелі вояків УПА (1990); відтворено контури криївки, насипано символічну могилу (1992) та споруджено капличку (1995) на місці загибелі вояків УПА.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Працюють ЗОШ 1-2 ступ., клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, дошкільний заклад, торговельні заклади.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Шот М. Зв'язкова генерала Чупринки // Урядовий кур'єр. — 2001. — 20 червня.
  • Шот М. Велика жертва любові й самопосвяти // Урядовий кур'єр. — 2002. — 15 червня.
  • Шот М. Лежить село в долині вільгій // Урядовий кур'єр. — 2002. — 30 листопада.
  • Шот М. Тихий смуток душі // Микола Шот. — Тернопіль: Воля, 2003. — С. 26-31, 111-113.
  • Шот М. Говорить історія у шкільних музеях // Урядовий кур'єр. — 2007. — 20 квітня.
  • Шот М. Зв'язкові української борнї // Урядовий кур'єр. — 2007. — 11 жовтня.
  • Шот М. На пагорбі долі // Микола Шот. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2013. — С. 126-128, 331-335.

Посилання[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Микола Шот. YouTube full-color icon (2017).svg Зродились ми великої години // ТТБ, 1994.
Nuvola apps kaboodle.svg Микола Шот. YouTube full-color icon (2017).svg Голгофа лицарів свободи // ТТБ, 1995.
Nuvola apps kaboodle.svg Микола Шот. YouTube full-color icon (2017).svg Вам дзвони не грали // ТТБ, 1997.