Гиновичі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Гиновичі
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Бережанський район Бережанський район
Рада/громада Жуківська сільська рада
Код КОАТУУ 6120481802
Облікова картка Гиновичі 
Locator Dot2.gif
Розташування села Гиновичі
Основні дані
Населення 453 (2014)
Площа 9,8 км²
Густота населення 497.96 осіб/км²
Поштовий індекс 47515
Телефонний код +380 3548
Географічні дані
Географічні координати 49°30′20″ пн. ш. 24°56′59″ сх. д. / 49.50556° пн. ш. 24.94972° сх. д. / 49.50556; 24.94972Координати: 49°30′20″ пн. ш. 24°56′59″ сх. д. / 49.50556° пн. ш. 24.94972° сх. д. / 49.50556; 24.94972
Водойми річка Золота Липа
Відстань до
районного центру
7 км
Місцева влада
Адреса ради 47515, с. Жуків
Карта
Гиновичі is located in Україна
Гиновичі
Гиновичі
Гиновичі is located in Тернопільська область
Гиновичі
Гиновичі

Гино́вичі — село Бережанського району Тернопільської області.

Поштове відділення — Жуківське. Підпорядковане Жуківській сільраді. До Гиновичів приєднано хутір Писарка. Межує на півдні з м. Бережани, на заході з с. Лапшин, на півночі з с. Жуків.

Розташоване на лівому березі річки Золота Липа. Населення — 488 осіб (2001). Дворів — 130[1].

Історія[ред.ред. код]

Поблизу Гиновичів виявлено поселення трипільської культури і знахідки часів Київської Русі.

Перша писемна згадка — 1475 року.

У 15301583 роках Гиновичі — власність Сенявських.

1626 року внаслідок нападу татар село було зруйноване на 67 %[2]. Власником маєтку в селі був дідич Бережан граф Станіслав Потоцький.

Діяли товариства «Просвіта» (від 1897), «Січ» (від 1908), «Луг», «Сільський господар», «Рідна школа», «Союз українок».

У 1909—1944 роках проходила залізниця Львів-Підгайці.

Населення[ред.ред. код]

Населення села в минулому[3]:

Рік Число осіб Українців
греко-католиків
Поляків та
римо-католиків
Євреїв
1900 743 594 124 25
1939 820 660 150 10

Пам'ятки і пам'ятники[ред.ред. код]

Пам'ятник Тарасові Шевченку

Є церква Перенесення Мощей святого Миколая (1931; мурована, реставрована 1995), «фігура» Божої Матері (1990), «фігура» Ангела Хоронителя на честь 2000-ліття народження Ісуса Христа і 525-річчя заснування села (2000).

Споруджено пам'ятник Тарасу Шевченку (1999; скульптор В. Красновський), встановлено 2 хрести на честь скасування панщини, 5 хрестів на місці загибелі вояків УПА, пам'ятний знак на честь 2000-ліття від дня на честь проголошення незалежності України і 525-річчя заснування села Гиновичі.

Насипано могилу УСС, символічну могилу жертвам сталінських репресій (1989).

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Діють загальноосвітня школа І ступеня, бібліотека.

Відомі люди[ред.ред. код]

У Гиновичах народилися:

  • релігійний діяч, літератор отець І. Заверуха,
  • Дмитро Мищишин (1984—2016) — молодший сержант, механік-водій механізованої роти військової частини В 4680.
  • художник Я. Миколишин,
  • доцент ТАНГ М. Федчишин,
  • кандидат хімічних наук В. Федина,
  • славіст, літературознавець М. Якубець.

Січові стрільці[ред.ред. код]

Січові стрільці-уродженці села Гиновичі:

  • стрілець Штепановий Михайло (нар. 1895, 5 сотня)[4]
Панорама с. Гиновичі від Золотої Липи з пагорба с. Лапшин

Примітки[ред.ред. код]

  1. Офіційний сайт Бережанської районної ради
  2. Maurycy Horn. Skutki ekonomiczne najazdów tatarskich z lat 1605—1633 na Ruś Czerwoną. — S. 22-29, 45, 183.
  3. Володимир Бемко. Статистика населення, Статистика громад повіту Бережани // Бережанська земля. Історико-мемуарний збірник. — С. 49-56.
  4. s:Українські Січові Стрільці 1914-1920/Поіменний список боєвих відділів 1 полку Українських Січових Стрільців#5 сотня

Бібліографія[ред.ред. код]

Про село видано кн. О. Віятик (Штепованої) «Гиновичі. Історико-краєзнавчий нарис» (2002).

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.