Церква Святого Архистратига Михаїла (Уляники)
| церква Святого Архистратига Михаїла | |
|---|---|
.jpg) церква Святого Архистратига Михаїла в Уляниках | |
| 49°55′36″ пн. ш. 31°06′54″ сх. д. / 49.926778° пн. ш. 31.115167° сх. д.Координати: 49°55′36″ пн. ш. 31°06′54″ сх. д. / 49.926778° пн. ш. 31.115167° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |
 Україна, с. Уляники (Кагарлицький район, Київська область) |
| Початок будівництва | 1910 |
| Кінець будівництва | 1912 |
| Зруйновано | 1980-і (частково) |
| Стиль | синодальний з елементами неовізантійського |
| Належність | УПЦ МП |
  Церква Святого Архистратига Михаїла (Уляники) (Україна) | |
 | |
Церква Святого Архистратига Михаїла — руїни православного (УПЦ МП) храму у селі Уляники Кагарлицького району Київської області.
Історія храму[ред. | ред. код]
Дата будівництва першої церкви у селі (первісно воно називалося Гуляники) невідома. На місці цієї першої церкви, як було зазначено у візитах 1740 та 1746 років, 1720 року було збудовано дерев'яний двоверхий храм «дранню покритий», а дзвінция - очеретом. На дзвіниці знаходилося 2 дзвони громадських, а один капланський Михайла Родзановського, з підписами батька й матері його, Андрія та Параскеви. Замість цієї церкви 1768 року було збудовано новий дерев'яний храм. Він належав до найбіднішого 7-го класу.[1].
1882 року кількість парафіян становила 381 чоловіка та 380 жінок, також у селі було 12 католиків та 10 євреїв. Церква належала до 7 класу, маючи трохи більше 38 десятин землі. У церковно-парафіяльній школі навчалось 20 хлопчиків та 5 дівчаток. Настоятелем тоді був С. Ковальський[2].
1909 року настоятелем храму було призначено 47-річного Анастасія Йосиповича Татарова, щойно рукоположеного у священики. Йому судилося стати будівничим нової церкви. Стара церква, вочевидь, вже була занепалою, адже 1910 року новий настоятель закладає у селі новий великий цегляний храм — рідкість для тогочасного села. 1912 року новозбудовану церкву було освячено. Храм було збудовано із якісної жовтої цегли. Архітектурно він був дещо схожий на церкву у селі Македони. Архітектурно храм був типовим для того часу — псевдорсоійський (синодальний) стиль із елементами неовізантійського.
1913 року кількість парафіян нового храму становила 625 чоловіків та 604 жінки, також у селі машкало 3 католика. Одночасно із церквою 1912 року було збудовано будинок для свщеника та служби. При храмі діяла 1-класна церковно-парафіяльна школа[3].
Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви св. Михаїла с. Гуляники Київського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/huly_005.xml [Архівовано 3 березня 2022 у Wayback Machine.]
У радянський час храм було закрито, а на початку 1980-х років місцева влада вирішила знищити старий храм. У храм було закладено снаряди та частково підірвано. На щастя, храм повністю знищено не було (залишилася вівтарна частина без даху та 2 стовпи головного об'єму). Перебудова і проголошення Незалежності Україною завадили повністю знищити храм. У селі відродилася православна громада (нині служби здійснюються у пристосованому приміщкенні неподалік старої церкви).
Руїни храму розчищено від порослів та чагарників, на місці престолу встановлено хрест.
Храм потребує відбудови та пам'яткоохоронного статусу
Посилання[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Уляники (Гуляники) [Архівовано 13 липня 2018 у Wayback Machine.]
- Олександр Михайлик. Старовинні храми Київщини. К., 2017.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Лаврентий Похилевич. Сказания о населенных местностях Киевской губернии, или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губернии находящихся. – Киев: Типография Киевопечерской лавры, 1864, с.55
- ↑ Памятная книжка Киевской епархии. Историко-статистические сведения об учреждениях духовного ведомства Киевской епархии, статистические списки церквей епархии и общие статистические сведения по всем сторонам епархиальной духовно-религиозной жизни. / Составили А. В-новь и свящ. В. Антонов. – К.: Типография Г.Т.Корчак-Новицкого, 1882, с.17-18
- ↑ Памятная книжка Киевской епархии на 1913 г. / Составлена под редакцией протоиерея И.Троицкого. – К.: Типо-литография Императорского университета Св. Владимира, Акц. О-ва Печ. и Изд. Дела Н.Т.Корчак-Новицкого, 1913, с.262