Церква Святої Богородиці (Кам'янець-Подільський)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква Святої Богородиці
48°40′14″ пн. ш. 26°34′27″ сх. д. / 48.67070700002777528° пн. ш. 26.57440000002777936° сх. д. / 48.67070700002777528; 26.57440000002777936Координати: 48°40′14″ пн. ш. 26°34′27″ сх. д. / 48.67070700002777528° пн. ш. 26.57440000002777936° сх. д. / 48.67070700002777528; 26.57440000002777936
Тип споруди церква і втрачена споруда
Розташування Flag of Ukraine.svg УкраїнаКам'янець-Подільський
Початок будівництва 1522
Належність Вірменська апостольська церква
Церква Святої Богородиці (Кам'янець-Подільський). Карта розташування: Україна
Церква Святої Богородиці (Кам'янець-Подільський)
Церква Святої Богородиці (Кам'янець-Подільський) (Україна)

Церква Святої Богородиці — вірменський кафедральний собор, що існував у Кам'янці-Подільському в період з 1522 по 1672 рік.

Передісторія[ред. | ред. код]

За різними даними вірмени в Кам'янці-Подільському оселилися в XI — XIII століттях[1][2]. У XVII столітті у місті вже налічувалося 1200 сімей вірмен[1]. Складаючи значну частину населення Кам'янця-Подільського і займаючи велику частину міста[2], вірмени селилися, головним чином, у південно-східній частині міста. Досі у місті є квартал, відомий серед місцевих під назвою Вірменський. У цій частині міста розташовувалися, крім адміністративних та комерційних будівель вірменської громади, та головні вірменські храми міста[3].

Історія церкви[ред. | ред. код]

Церква Святої Богородиці була побудована в 1522 році на місці давнішої дерев'яної церкви, яка через свої малі розміри не задовольняла потреб вірменської громади міста. Витрати на будівництво забезпечив Єолбей, якому допомагали та робили подарунки члени «Ради сорока братів» та інші кам'янецькі багатії[2]. У 1570 році до церкви були прибудовані капела та арка[4]. У пам'ятних записах, що дійшли до наших днів, створених у Кам'янці-Подільському переписувачі згадують церкву св. Богородиці, як головну серед вірменських храмів міста. У 1636 році це відзначали переписувачі книг і канонів Хачатур дпір і Хачерес[2]. У цей час префект А. Піду, автор короткого нарису з історії запровадження унії серед вірмен, писав[2]:

«

Церква Успіння [пресвятої Богородиці], що є кафедральною

«

Церкву Святої Богородиці було зруйновано у 1672 році під час артобстрілу міста турецькими військами. Вірменський історик і мандрівник Мінас Бжишкян (1777—1851), який відвідав місто, у своїй роботі описував ще руїни храму, що існували[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б С. Шкурко (1968). Армянские архитектурные памятники в городе Каменец-Подольске. Историко-филологический журнал № 2 . pp. 233-243. Архів оригіналу за 24 січня 2013. Процитовано 28 листопада 2012. 
  2. а б в г д е В. Р. Григорян (1980). «История армянских колоний Украины и Польши» (армяне в Подолии). Ер.: Издательство АН Арм. ССР, стр. 77-92. Архів оригіналу за 24 січня 2013. Процитовано 28 листопада 2012. 
  3. Исторические связи и дружба украинского и армянского народов. — Ереван : Изд-во АН Армянской ССР, 1971. — Т. 3. — С. 292-293.
  4. Я. Р. Дашкевич (1987). Армянские кварталы средневековых городов Украины (XIV—XVIII вв.). Историко-филологический журнал № 2 . pp. 63-85. ISSN 0135-0536. Архів оригіналу за 24 січня 2013. Процитовано 28 листопада 2012.