Церква Св. Миколи (Середнє Водяне, нижня)
| Церква святого Миколая | |
|---|---|
_%D1%83_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%92%D0%BE%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83..JPG) | |
47°58′58″ пн. ш. 23°54′01″ сх. д. / 47.98278° пн. ш. 23.90028° сх. д.Координати: 47°58′58″ пн. ш. 23°54′01″ сх. д. / 47.98278° пн. ш. 23.90028° сх. д. | |
| Тип | церква і пам'ятка архітектури[d] |
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури національного значення України |
| Країна |  Україна |
| Розташування | с.Середнє Водяне Рахівський район Закарпатська область |
| Тип будівлі | церква |
| Архітектурний стиль | дерев'яна архітектура |
| Матеріал | дерево |
  Церква Св. Миколи (Середнє Водяне, нижня) (Україна) | |
 | |
 Церква Св. Миколи у Вікісховищі | |
Церква Св. Миколи («долішня», або «нижня») — дерев'яний храм, пам'ятка народної архітектури та монументального живопису XVII століття у селі Середнє Водяне Рахівського району Закарпатської області, Україна, пам'ятка архітектури національного значення (№ 209).
Нижня Миколаївська церква складається з двох дубових зрубів – більшого прямокутного, що ділиться на наву і бабинець, і меншого п'ятигранного вівтарного зрубу. Обидва зруби вкрито високим двосхилим дахом під ґонтовим покриттям та охоплено стрічкою опасання. Всередині центральне приміщення перекрито арковим склепінням, бабинець – трапецієподібним,а вівтарний зруб – плоским перекриттям. Висока каркасна вежа вкрита шатром, характерним для багатьох церков Рахівщини. Суворий на вигляд храм позбавлений будь-яких прикрас, хіба що невеличкі віконця порушують монолітну поверхню зрубів. Цікавою особливістю є двері на південному фасаді, натомість західний дверей немає.
Напис на зрубі розповідає, що «подважен бисть храм святий року божого 1699». Майстер був місцевим русичем, а церкву підважували для заміни нижніх зігнилих колод зрубу. Отже, храм збудували найменше за 40–50 років до підважування, тобто в середині XVII століття.
В радянські часи церква охоронялась як пам'ятка архітектури Української РСР (№ 209). В 2018 році церква визнана об’єктом культурної спадщини національного значення, який внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (№ 070043)[1].
У церкві Святого Миколи, яку датують XVII століттям, при проведенні внутрішніх робіт були виявлені невідомі раніше настінні розписи. [Архівовано 9 травня 2019 у Wayback Machine.]
- Церква Св. Миколая (нижня) [Архівовано 23 червня 2019 у Wayback Machine.]
- М.Сирохман. П'ятдесят п'ять дерев'яних храмів Закарпаття. К.: Грані-Т, 2008
- «Дерев'яні храми України» [Архівовано 11 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- У дерев’яній церкві Середнього Водяного, на Рахівщині, виявлено стародавні розписи [Архівовано 23 червня 2019 у Wayback Machine.]
- Середнє Водяне Церква Св. Миколая (нижня) [Архівовано 9 травня 2019 у Wayback Machine.]
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2018 р. № 396 Про внесення об’єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 25 грудня 2021. Процитовано 14 лютого 2021.
