Цзифенгіт
| Цзифенгіт | |
|---|---|
.png) | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений (А)[d][1][2] |
| IMA-номер | IMA1983-086 |
| Абревіатура | Xif[3] |
| Хімічна формула | Fe₅Si₃[4] |
| Nickel-Strunz 10 | 1.BB.40[5] |
| Dana 8 | 1.1.23.3 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | гексагональна сингонія[6] |
| Просторова група | space group P6₃/mcmd[6] |
| Колір риси | чорний |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Xifengkoud[7] |
| Типова місцевість | Placer occurrences (Yanshan meteorite)d |
 Цзифенгіт у Вікісховищі | |
Цзифенгіт[8] (Fe5Si3) — рідкісний мінерал, силіцид заліза. Кристалічна система цзифенгіта гексагональна. Він має питому вагу 6,45 і твердість за Моосом 5,5. Він зустрічається у вигляді сталево-сірих включень в інших в інших метеоритних нікель-залізних мінеральних фазах.
Вперше цзифенгіт був описаний у 1984 році та названий на честь східного проходу Великої китайської стіни — Цзифенгкоу. Типове місце розташування — метеорит Яньшань з провінції Хебей, Китай. Також повідомлялося про знахідки під час днопоглиблювальних робіт вздовж Східнотихоокеанської височини.
Іншими відомими природними силіцидними мінералами заліза є гупеїт (Fe3Si), гапкеїт (Fe2Si), ліньчжиїт (FeSi2), люобусаїт (Fe0.84Si2), наквіт (FeSi), зюсит ((Fe,Ni)3Si) і зангбоїт (TiFeSi2).[9]
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ 於祖相 Two new minerals gupeiite and xifengite in cosmic dusts from Yanshan // 岩石矿物及测试 — 1984. — Т. 3, вип. 3. — С. 231–238.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ rruff — Міжнародна мінералогічна асоціація, Університет Аризони.
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2009) — 2009.
- ↑ а б mineralienatlas.de
- ↑ webmineral.com
- ↑ Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая. Українська номенклатура мінералів / відп. ред. О. Пономаренко. — К. : Академперіодика, 2022. — С. 405. — ISBN 978-966-360-463-3.
- ↑ Mindat, http://www.mindat.org