Цимбал Петро Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Цимбал Петро Васильович (1 травня 1952(19520501), с. Булаї Погребищенського району Вінницької області) — доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України, завідувач кафедри кримінального права, процесу та криміналістики Національного університету державної податкової служби України (м. Ірпінь, Київська обл.) НУДПСУ. Голова Спеціалізованої вченої ради[1].

Адвокат з 1995 року[2].

Народився 1 травня 1952 року в с. Булаї Погребищенського району Вінницької області. Після закінчення Спичинецької середньої школи, з 1969 по 1970 роки працював учителем праці Булаївської восьмирічної школи. З 1970 по 1972 рік проходив строкову службу в лавах Радянської Армії. У 1977 році закінчив історичний факультет Київського державного інституту ім. О. М. Горького (нині Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова). У 1980 році закінчив юридичний факультет Київського державного університету ім. Т. Шевченка(нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

З 1977 по 1997 роки працював на слідчій роботі в органах внутрішніх справ.

Поєднуючи практичну і наукову діяльність, у 1992 році захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю 12.00.09 — кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза на тему: «Удосконалення використання науково-технічних засобів при розслідуванні злочинів». З 1992 по 1997 роки працював викладачем, старшим викладачем кафедри кримінального процесу Національної академії внутрішніх справ НАВС. Полковник міліції у відставці.

В 1977 році був звільнений з органів внутрішніх справ. Протягом 1997 року очолював кафедру теорії та історії держави і права, а з 1998 року і дотепер працює завідувачем кафедри кримінального права, процесу та криміналістики Національного університету державної податкової служби України. У 2000 році за спеціальністю кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза присвоєно вчене звання доцента, в 2007 році за цією ж спеціальністю присвоєні вчені звання старшого наукового співробітника та професора.

У 2009 році — удостоївся почесного звання «Заслужений юрист України». У 2010 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 — кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність на тему: «Податкові злочини: виявлення, розкриття, розслідування». Входить до складу Ради представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ України.

Є автором та співавтором понад 130 наукових праць, з яких — 6 монографій, 24 наукових посібників та понад 100 статей, виданих у фахових виданнях. Підготував 4 кандидати юридичних наук. За його участю при кафедрі відкрито постійно діючу аспірантуру за спеціальністю 12.00.09 — кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність. Брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відмінник освіти. Неодноразово заохочувався керівництвом МВС та ДПА України. Нагороджений відзнакою ДПА України «Почесний працівник державної податкової служби України». Має класний чин радника податкової служби 1 рангу.

Основні наукові праці[ред. | ред. код]

  • Ознаки правового режиму Чорнобильської зони відчуження та його значення в розслідуванні злочинів (спільно з Мілевським О. О.)
  • Злочинна діяльність як об'єкт криміналістичного вивчення. Криміналістика. Курс лекцій (спільно з Карпов Н. С., Бахін В. П., Гора І. В.)
  • Податкова міліція як орган дізнання: Навч. посібник (спільно з Баулін О. В., Мигрин Г. П.)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Спеціалізована вчена рада К 27.855.03. Архів оригіналу за 22 вересня 2013. Процитовано 17 вересня 2013.
  2. Реєстр адвокатів Києва[недоступне посилання з липня 2019]