Перейти до вмісту

Часничниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Часничниця
Часничниця сирійська
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Земноводні (Amphibia)
Підклас: Безпанцерні (Lissamphibia)
Надряд: Батрахії (Batrachia)
Ряд: Безхвості (Anura)
Підряд: Mesobatrachia
Родина: Часничницеві (Pelobatidae)
Рід: Часничниця (Pelobates)
Wagler, 1830
Поширення роду Pelobates (чорним).
Поширення роду Pelobates (чорним).
Синоніми
Cultripes
Didocus
Pseudopelobates
Посилання
Вікісховище: Pelobates
Віківиди: Pelobates
EOL: 42677
ITIS: 206998
NCBI: 61615
Fossilworks: 37453

Часничниця (Pelobates) — рід земноводних родини Часничницеві ряду Безхвості. Має 4 види. Інші назви «земляна жабка», «землянка».

Загальна довжина представників цього роду досягає 9 см. Морда спереду округла. Очі великі з вертикальними («котячими») зіницями. Внутрішній п'ятковий горб великий, з гострим краєм. Шлюбні мозолі на пальцях у самців не виражені, але на плечах у них є велика овальна заліза. Резонаторів немає.

Пуголовки досягають дуже великих розмірів — до 22 мм. Зябровий отвір (спіракулюм) лежить на лівій стороні тіла і спрямований назад і вгору. Анальний отвір знаходиться на середній лінії тулуба. Ротовий диск овальної форми, майже цілком оточений сосочками (крім виїмки зверху). Роговий дзьоб (щелепи) великий, чорний. Зубчики розташовані зовні хаотично, у 4—9 рядків вище і нижче дзьоба, у вигляді низки коротких, переривчастих, а також довгих безперервних рядків. Верхній плавник хвоста високий, кінець хвоста загострений.

Забарвлення буре, сіре або коричневе з темними плямами або цятками.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Воліють пересуватися суходолом. Полюбляють лісисті та степові місцини. Харчуються безхребетними, зокрема комахами.

Самець під час парування обхоплює самку за тулуб попереду стегон (інгвінальний амплексус). Кладка представлена у вигляді довгого товстого шнура з безладно розташованими у декілька рядків ікринками.

Розповсюдження

[ред. | ред. код]

Мешкають в Європі, зокрема в Україні, а також у країнах Близького Сходу до західних районів Казахстану. Зустрічаються також у північно-західній Африці.

Джерела

[ред. | ред. код]