Чемпіонство світу WWE у важкій вазі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чемпіонство світу WWE
у важкій вазі
WWE World Heavyweight Title.jpg
Звичайна версія пояса чемпіона світу WWE у важкій вазі від Raw 18 серпня 2014 року.
Деталі
Чинний чемпіон Сет Ролінс
Дата виграшу 29 березня 2015 року
Дата заснування 25 квітня 1963 року
Належить WWE
Попередні назви
  • Чемпіонство світу WWWF у важкій вазі (1963–1979)
  • Чемпіонство WWWF у важкій вазі (1979–1982)
  • Чемпіонство WWF у важкій вазі (1982–1988)
  • Чемпіонство світу WWF у важкій вазі (1988–1998)
  • Чемпіонство WWF (1998–2001)
  • Беззаперечне чемпіонство WWF (2001–2002)
  • Беззаперечне чемпіонство WWE (2002)
  • Чемпіонство WWE (2002–2013)

Чемпіонство світу WWE у важкій вазі — світове чемпіонство професійного промоушена реслінгу WWE. Титул був створений World Wide Wrestling Federation (WWWF) в 1963 році як чемпіонство Світу WWWF у важкій вазі. Першим чемпіоном став Бадді Роджерс. Це найстаріше чемпіонство, визнане компанією, є водночас і найпрестижнішим.

Історія[ред.ред. код]

Діаграма, що показує еволюцію різних чемпіонств світу у важкій вазі.

Початок[ред.ред. код]

Титул було засновано в 1963 році, а першим чемпіоном став Бадді Роджерс. Однак, його появі передували події, що сталися в NWA, яка мала надзвичайно багато гілок та підконтрольних компаній. У 1950-х Capitol Wrestling Corporation (CWC) увійшла до складу NWA і до 1963 року виконавча влада CWC почала володіти контрольним пакетом NWA. Протягом цього часу Бадді Роджерс був Чемпіоном світу NWA у важкій вазі до 24 січня 1963 року, коли Лу Тез переміг Роджерса і здобув чемпіонство. Результат матчу викликав незадоволення та протест функціонерів CWC, що привело до виходу CWC зі складу NWA та зміни назви на World Wide Wrestling Federation (WWWF). Чемпіонство світу WWWF у важкій вазі було створене і вручене Бадді Роджерсу після проведення турніру в Ріо-де-Жанейро, де той переміг Антоніно Рокка у фіналі.[1] Об'єднавшись з NWA ще раз, WWWF була перейменована на World Wrestling Federation (WWF) в 1979 році; після остаточного закінчення співпраці з NWA в 1983 році, чемпіонство стало відомим як чемпіонство світу WWF у важкій вазі, а на початку 90-х як чемпіонство WWF.

Завойовуючи визначне місце[ред.ред. код]

Дворазовий чемпіон і член Зали Слави WWE Бруно Саммартіно, чиє більш ніж семирічне (2803 дні) перше володіння титулом є найдовшим в історії.

В 1991 році World Championship Wrestling (WCW), член NWA, створило власний титул чемпіона світу WCW у важкій вазі для доповнення титула чемпіона NWA. Після відділення від NWA, WCW поступово перетворилась на головного суперника WWF. Обидві компанії стрімко завойовували аудиторію і були остаточно втягнені в телевізійні рейтингові війни, яким дали назву «Monday Night Wars» («війни по понеділках»). Наприкінці рейтингової війни в WCW почався фінансовий спад, який сягнув апогею у березні 2001 року, коли WWF купила WCW.[2] Це дало змогу WWF здобути відеобібліотеку WCW, контракти реслерів і чемпіонські титули. Внаслідок «Вторгнення» (введення реслерів з WCW в сюжет WWF), чемпіонство WCW було об'єднано з чемпіонством WWF на Vengeance 2001.[3] Тоді Кріс Джеріко переміг спершу Скелю в матчі за титул чемпіона WCW, а потім Стіва Остіна в матчі за титул чемпіона WWF, вигравши обидва чемпіонства. У 2002 році Тріпл Ейч увів єдиний пояс Беззаперечного чемпіона.[4][5][6]

Беззаперечне чемпіонство[ред.ред. код]

У 2001 році, після того як команда WWF побила команду Альянсу (WCW/ECW) на Survivor Series цього ж року, суперзірки Альянсу стали невід'ємною частиною планів WWF. Було двоє світових чемпіонів: Скеля, який був чемпіоном WCW та Стів Остін, який володів титулом чемпіона WWF. Згодом було анонсовано, що наступне ППВ після Survivor Series — Vengeance, носитиме гасло «Один Беззаперечний чемпіон». Також було оголошено, що відбудуться три матчі для об'єднання титулів чемпіона WCW і WWF: Курт Енгл проти Стіва Остіна за чемпіонство WWF, Кріс Джеріко проти Скелі за чемпіонство WCW, а переможці зустрінуться між собою. Остін переміг Енгла, зберігши чемпіонство WWF, а Джеріко побив Скелю, ставши новим чемпіоном WCW. Після цього, Джеріко зустрівся з Остіном і переміг, об'єднавши титули чемпіона WWF і WCW у єдиний титул Беззаперечного чемпіона WWF. Джеріко, визнаний WWE як останній чемпіон WCW, продовжував носити і Великий Золотий пояс (як «світове чемпіонство»), і пояс чемпіона WWF (як чемпіонство WWF), але мав один титул. Він тримав титул протягом чотирьох місяців, поки не втратив його на WrestleMania X8 в матчі проти Тріпл Ейча. Рік Флер вручив новий пояс Беззаперечного чемпіона WWF Тріпл Ейчу на першому Raw після переходу титула до нього. Гравець продовжував тримати титул протягом місяця, поки не програв його на Backlash 2002 в матчі проти Халка Хогана.

Через купівлю WCW кількість реслерів у WWF зросла вдвічі, що призвело до поділу на два телевізійні бренди: Raw та Smackdown. У травні 2002 року WWF була перейменована на World Wrestling Entertainment (WWE) і чемпіонство стало відомим як Беззаперечне чемпіонство WWE. Внаслідок цих змін, Беззаперечне чемпіонство залишилося не приєднаним до будь-якого бренда, оскільки конкуренти від обох брендів могли вимагати Беззаперечного чемпіона. Після призначення Еріка Бішоффа і Стефані МакМехон генеральними менеджерами брендів Raw та SmackDown відповідно, Стефані підписала контракт з Беззаперечним чемпіоном Броком Леснаром для SmackDown, залишивши бренд Raw без світового титула. До того ж, Леснар заявив, що захищатиме титул лише проти когось зі SmackDown.[7][8] Тому 2 вересня, Ерік Бішофф оголосив про створення чемпіонства Світу у важкій вазі для бренда Raw, яке відокремилося від Беззаперечного титула. Відразу після цього, Беззаперечне чемпіонство стало відомим як чемпіонство WWE.

Визначення бренда[ред.ред. код]

Дворазовий чемпіон СМ Панк (показаний з версією титула «spinner») — чиє друге володіння було найдовшим за останні 25 років (названих WWE як «Сучасна ера») і тривало 434 дня (листопад 2011- січень 2013)

Після поділу на бренди був запроваджений щорічний Драфт WWE. У 2002 році Рік Флер і Вінс МакМехон очолили бренди Raw та SmackDown відповідно. Генеральні менеджери Raw та SmackDown брали участь у відбірній лотереї, в якій вибирали реслерів для переходу до іншого бренда. Якщо задрафтованим був чемпіон, то він переходив разом зі своїм титулом в інший бренд і ставав ексклюзивним для нього.[9] Після трьох років перебування на бренді SmackDown, чемпіонство WWE змінило бренд під час Драфту WWE 2005, на якому чемпіон WWE Джон Сіна перейшов на арену Raw, а чемпіон Світу у важкій вазі Батиста — на SmackDown.[10] 11 червня 2006 року, на ECW One Night Stand, Роб Ван Дам успішно використав свій контракт Money in the Bank на матч за чемпіонство WWE проти чемпіона Джона Сіни. Власник контракту може гарантовано отримати матч за титул чемпіона WWE або Світу у важкій вазі будь-коли за його вибором. Ван Дам переміг Сіну, вигравши чемпіонство і перенісши титул на тоді зниклий бренд ECW, бренд WWE створений від купівлі промоушна Extreme Championship Wrestling. 3 липня 2006 року, Едж переміг Сіну і Ван Дама в трьохсторонньому матчі, вигравши чемпіонство WWE, тим самим повернув його на бренд Raw. Після Драфту WWE 2008, чемпіон WWE Тріпл Ейч перейшов на SmackDown, перенісши чемпіонство до цього бренда.[11] На наступний рік, титул став ексклюзивним для Raw після того, як Тріпл Ейч перейшов назад до бренда під час Драфту WWE 2009. На Elimination Chamber 2010 Батиста виграв титул в Джона Сіни, зробивши його ексклюзивним для Raw, коли чемпіон був переведений до ростеру Raw.

У липні 2011 року відбулася сюжетна лінія з СМ Панком, де він присягнувся залишити WWE разом із чемпіонством WWE, коли його контракт закінчиться 17 липня (дата ППВ Money in the Bank 2011). У події, СМ Панк переміг чемпіона Джона Сіну і виграв чемпіонство, залишивши компанію без чемпіонського пояса. На Raw 25 липня відбувся турнір за нове чемпіонство WWE. У фіналі Рей Містеріо переміг Міза та став новим чемпіоном WWE, але програв титул тієї ж ночі Джону Сіні, який вдев'яте виграв це чемпіонство. Проте, після перемоги Сіни в компанію повернувся СМ Панк зі своїм поясом чемпіона WWE. Таким чином, вперше стало двоє чемпіонів WWE.[12] На SummerSlam СМ Панк переміг Сіну і став Беззаперечним чемпіоном WWE.

Починаючи з 29 серпня 2011 року, реслерам Raw та SmackDown (у тому числі чемпіону WWE) дозволяється з'являтися на обох шоу; відтоді титул більше не був ексклюзивним для будь-якого шоу.

Возз'єднання титула[ред.ред. код]

15 грудня 2013 року, на ППВ TLC: Tables, Ladders, & Chairs, чемпіон WWE Ренді Ортон переміг чемпіона Світу у важкій вазі Джона Сіну в TLC матчі, об'єднавши титули. Чемпіонство WWE було перейменовано на чемпіонство світу WWE у важкій вазі.[13] Об'єднане чемпіонство зберегло походження чемпіонства WWE.[14]

Вигляд пояса[ред.ред. код]

Триразовий чемпіон Денієл Браян — показаний з версією титула 2013–2014 (над його плечем). Як тільки чемпіонство WWE було об'єднано з чемпіонством Світу у важкій вазі, чемпіон також носив Великий Золотий пояс в об'єднанні з поясом чемпіона WWE з грудня 2013 до серпня 2014.

Спеціальні пояси були створені, щоб відповідати символам певних чемпіонів WWF/WWE:

Набагато більша версія пояса була створена для Андре Гіганта перед WrestleMania III, хоча він ніколи не носив його як чемпіон.[15] Спеціальний чемпіонський пояс проектувався і конструювався для Скелі, який зображував логотип його торговельної марки Brahma Bull в центрі як відповідь на пояс Smoking Skull Остіна, але через творчі причини він ніколи не з'являвся на телебаченні.[16]

Дизайн пояса «Cпіннер», на якому були золото і діаманти, які символізували хіп-хоп образ Сіни у той час, став основним дизайном чемпіонства WWE з 11 квітня 2005 року до 18 лютого 2013 року. Спочатку на поясі вказувався бренд, до якого він належав. Вперше після введення, пояс зображував унікальний дизайн бокових пластин, на яких можна було прочитати «SmackDown», хоча потім пластини замінили на інші, з написом «Mon-Nite Raw», коли Джон Сіна перейшов до бренда Raw. Коли титул знову став головним чемпіонством SmackDown, після того, як Тріпл Ейч перейшов до цього бренда в 2008 році, пластина Raw була замінена другою боковою пластиною з написом «Чемпіон WWE». До того ж, пояс мав срібний наконечник на кінці шкіряного ременя. Едж спочатку проектував зовсім інший спеціальний пояс, ніж дизайн «Rated R Spinner», який він використовував під час свого другого володіння, проте плани не реалізувалися через обмеження часу.[17]

На Raw 18 лютого 2013 року, Скеля урочисто презентував новий пояс чемпіона WWE. Чемпіонство мало великий логотип WWE (інкрустований діамантами) усередині великої нестандартної семикутної пластини. Слово «ЧЕМПІОН» зображено великими буквами під логотипом. На кожному боці була межа поділу і велика пластина. За промовчанням (переважно, коли титул був вакантним), бокові пластини складалися з червоного глобуса з логотипом WWE під короною. Володіючі чемпіони мали свої логотипи на бокових пластинах.

Великий Золотий пояс — який був використаний як чемпіонство WCW, чемпіонство Світу у важкій вазі та в інших чемпіонствах — був використаний в тандемі з поясом чемпіона WWF, після того, як Кріс Джеріко об'єднав чемпіонства WCW і WWF на Vengeance 2001 у беззаперечне чемпіонство. Рік Флер вручив Тріпл Ейчу єдиний пояс Беззаперечного чемпіона WWE на Raw 4 квітня 2002 року.[18] Після об'єднання Чемпіонств WWE і Світу у важкій вазі в 2013 році, Великий Золотий пояс був використаний разом із поясом чемпіона WWE, щоб представити перейменоване чемпіонство світу WWE у важкій вазі.[19]

На Raw 18 серпня 2014 року, володіючий чемпіон Брок Леснар, який виграв титул у ніч перед цим, на SummerSlam, представив єдиний пояс чемпіона світу WWE у важкій вазі, який мав злегка оновлений дизайн в результаті того, що WWE вводить новий корпоративний логотип, який спочатку використовувався для WWE Network. Він має велику центральну пластину з розрізом поза логотипом WWE усередині нестандартного семикутника зі словами «ЧЕМПІОН СВІТУ У ВАЖКІЙ ВАЗІ» уздовж нижніх країв, в дуже дрібному шрифті. Великі бокові пластини, подібно до попереднього дизайну, є змінними круглими секціями, що дозволяє чемпіону додати особистий логотип на пояс; звичайні секції зображують золото і червоні світові мапи з логотипом WWE над ними, без корону у вершині пластин, як це було у минулому дизайні пояса. Подібно до Беззаперечного чемпіонства, Великий Золотий пояс був скасований із введенням нового пояса.[20]

Чемпіони[ред.ред. код]

Чинний чемпіон Сет Ролінс.

Чемпіонство світу WWE у важкій вазі було першим світовим чемпіонством, введеним в WWF у 1963 році. Першим чемпіоном став Бадді Роджерс і відтоді титулом володіли 45 різних чемпіонів, офіційні визнані WWE.[21] Найдовше володіння належить Бруно Саммартіно, який тримав титул від 17 травня 1963 року до 18 січня 1971 року, тобто 2803 дні (7 років, 8 місяців і 1 день). Бруно Саммартіно також належить рекорд найдовшого загального володіння титулом — 4040 днів. Найкоротше володіння титулом належить Андре Гіганту, який офіційно тримав титул протягом 30 секунд. Наймолодший чемпіон — Брок Леснар, який виграв титул у віці 25 років. Найстаріший чемпіон — Вінс МакМехон, який виграв титул у віці 54 років. Джон Сіна володіє рекордом найбільшої кількості володінь — 12 разів.

Сет Ролінс — чинний чемпіон у своєму першому володінні. Він використав свій Money in the Bank контракт на WrestleMania 31, 29 березня 2015 року в Санта-Клара, Каліфорнія. Під час поєдинку між Броком Леснаром і Романом Рейнсом, Ролінс закешив свій контракт, перетворивши матч у трьохсторонній, утримав Рейнса і став новим чемпіоном.

Примітки[ред.ред. код]

  1. WWE Championship. Архів оригіналу за 2013-07-23. Процитовано 2013-02-25. 
  2. WWE Entertainment, Inc. acquires WCW from Turner Broadcasting. WWE Corporate. 2001-03-23. Процитовано 2008-05-24. 
  3. WCW World Champion — Chris Jericho at WWE.com
  4. The complex history of WWE's era of unification. WWE.com (2012-09-12). Retrieved on 2013-09-05.
  5. WWWF/WWF/WWE World Heavyweight Title. Wrestling-titles.com. Процитовано 2007-03-18. 
  6. Clayton, Corey (2007-09-06). World Heavyweight Championship turns five years old. World Wrestling Entertainment. Процитовано 2008-12-23. 
  7. Brock Lesnar Biography at SLAM! Sports. SLAM! Sports: Wrestling. Canadian Online Explorer. Процитовано 2008-12-21. «After the July 22nd edition of Raw, Lesnar defected to Stephanie McMahon's SmackDown. Lesnar decided to remain exclusively on SmackDown, forcing Eric Bischoff's Raw brand to create its own World Championship.» 
  8. Vince Mcmahon Biography at SLAM! Sports. SLAM! Sports: Wrestling. Canadian Online Explorer. Процитовано 2008-12-21. «The entire WWE roster was broken up into two separate camps, yahoo, with some rivalry (especially between future General Managers Eric Bischoff and Stephanie McMahon) occurring.» 
  9. Dee, Louie (2007-06-07). Draft History. World Wrestling Entertainment. Процитовано 2008-12-21. 
  10. 2005 WWE Draft Lottery. World Wrestling Entertainment. 2005-06-13. Процитовано 2008-12-21. 
  11. Sitterson, Aubrey (2008-06-23). A Draft disaster. WWE. Процитовано 2008-12-20. 
  12. SmackDown results: Truth and Consequences. WWE. Процитовано 2011-07-30. 
  13. Nemer, Paul (2002-09-02). Full WWE RAW Results – 9/2/02. WrestleView. Процитовано 2008-12-20. 
  14. WWE WORLD HEAVYWEIGHT CHAMPIONSHIP. WWE.com. Процитовано 16 December 2013. 
  15. «7 Championship Secrets Finally Revealed». (July 2009). WWE Magazine, p. 37.
  16. Murphy, Ryan. Seven Rare Championships from the WWE Vault. WWE. Процитовано 2012-09-13. 
  17. Robinson, Jon. Edge Interview. с. 2. Процитовано 2006-11-18. 
  18. The unification of the WWE Championship and WCW Championship. WWE. 
  19. WWE Champions. WWE. Процитовано 2014-05-10. 
  20. Brock Lesnar receives the new WWE title belt on 'Monday Night Raw'. USA Today. Процитовано 2014-08-19. 
  21. WWE Championship Title History. WWE. Процитовано 2008-10-17. 

Посилання[ред.ред. код]