Черезшкірний остеосинтез

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Черезшкірний остеосинтез при переломі кісток лівої руки

Черезшкірний остеосинтез[1] — скріплення уламків кістки різними видами металоконструкцій що проходять крізь шкіру (спиці, гнучкі титанові стержні (TEN)[джерело?], блокувальні пластини (LCP)[джерело?]. Є стабільним і функціональним методом остеосинтезу (практично виключається вторинне зміщення уламків, рання активізація хворого).

Недоліком даного методу є необхідність подальшого видалення фіксатора при зрощенні перелому (наприклад, у осіб молодого віку).

Протипоказання[ред. | ред. код]

  • Пацієнт з ослабленою імунною системою
  • Пацієнт, який не зможе забезпечити належний догляд за фіксаційними елементами (наприклад, дротом і шпилькою)
  • Попередня внутрішня фіксація, яка «не дає» правильно розташувати фіксаційні елементи
  • Патології кісткової тканини, що перешкоджають фіксації штифтами

Види[ред. | ред. код]

Відомі апарати для здійснення ч.о.:

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Murphy, Mary Schuler (01.01.2006). Chapter 27 - Humeral Fractures. Hand and Upper Extremity Rehabilitation (англ.) (вид. Third). Churchill Livingstone. с. 369—387. ISBN 978-0-443-06663-4. Процитовано 29 січня 2022.
  • Lethaby, Anne; Temple, Jenny; Santy-Tomlinson, Julie (3 грудня 2013). Cochrane Wounds Group (ред.). Pin site care for preventing infections associated with external bone fixators and pins. Cochrane Database of Systematic Reviews (англ.) (12): CD004551. doi:10.1002/14651858.CD004551.pub3. PMID 24302374.