Шаблон:Вибрана стаття/10 червня, 2006

Англо-занзібарська війна відбувалася проміж Великою Британією і Занзібаром 27 серпня 1896 року. Війна тривала лише 45 хвилин і увійшла до книги рекордів Гіннеса як найкоротша війна в історії. Незважаючи на короткочасність, ця війна видалася досить кривавою подією: британці загубили понад 100 чоловік загиблими і пораненими; з іншої стороні загинуло більш ніж 500 захисників султанського палацу.

25 серпня 1896 року помер занзібарський султан Хамад ібн Тувайні, який охоче співпрацював з британською колоніальною адміністрацією. Відразу після цього його племінник Халід ібн Баргаш, який був найімовірнішим претендентом на престол згідно з місцевою традицією і користувався підтримкою основних політичних сил острова, захопив султанський палац і проголосив себе султаном. Але британці хотіли б бачити на султанському престолі Хамуда ібн Мухаммада, з котрим, як вони мислили, буде легше мати справи. Вони висунули Баргашеві ультиматум, вимагаючи від нього зректися престолу. Ібн Баргаш не погодився і замість того зібрав військо, котре налічувало понад 2800 бійців; до його війська також належала озброєна яхта «Глазго» померлого султана, яка стояла на якорі в гавані. Поки війська Баргаша укріпляли палац, британський флот зібрав у гавані перед палацом п’ять бойових кораблів (три крейсери і два канонерських човна) і висадили десант морських піхотинців, які мали підтримувати лояльне британцям туземне військо численністю 900 бійців під керуванням генерала Ллойда Мет'юса.