Шарчоп

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шарчоп
Кількість 212 500
Ареал Бутан Бутан
Тибет Тибет
Індія Індія
Близькі до: монпа, нгалоп
Мова цангла, монпа, дзонг-ке
Релігія тибетський буддизм, бон

Шарчоп (дзонґ-ке ཤར་ཕྱོགས་, Вайлі shar-phyogs) — народ, що проживає в південно-східній і південній Азії.

Найбільше поширення мають у центральному та західному Бутані, де становлять 20 % від загальної кількості населення. Більшість шарчоп розмовляють мовою цангла, яка так само поширена у народів південного Тибету[1]. Також шарчоп вивчають державну мову Бутану дзонг-ке, а деякі розмовляють асамською та гінді.

Цьому народу найближчою є культура Тибету і його жителів, яку вони перейняли в результаті тривалого контакту з ними. Більшість шапчоп сповідує тибетський буддизм і анімізм (бон)[2].

Шарчоп традиційно займаються підсічно-вогневим землеробством. Вони протягом трьох або чотирьох років саджають рис, а коли ґрунт виснажиться — рухаються далі[2]. Однак з 1969 року ця практика в Бутані була офіційно заборонена[3][4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Languages of Bhutan. Ethnologue Online. Dallas: SIL International. 2006. Архів оригіналу за 2013-07-22. Процитовано 2011-01-18. 
  2. а б Robert L. Worden. (September 1991). Ethnic Groups / Bhutan: A country study (англ.). Library of Congress Federal Research Division. Архів оригіналу за 2013-07-14. Процитовано 2012-06-12. 
  3. Robert L. Worden. (September 1991). Farming / Bhutan: A country study (англ.). Library of Congress Federal Research Division. Архів оригіналу за 2013-07-14. Процитовано 2012-06-12. 
  4. Shifting Cultivation in Bhutan: A Gradual Approach to Modifying Land Use Patterns. Food and Agriculture Organization of the United Nations online. FAO. 1987. Архів оригіналу за 2013-07-22. Процитовано 2011-03-13.