Шахгільдян Арам Ованесович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шахгільдян Арам Ованесович
Народився 16 січня 1897(1897-01-16)
село Астапат Нахічеванського повіту Еріванської губернії, тепер Азербайджан
Помер 1948(1948)
місто Москва, тепер Російська Федерація
Національність вірменин
Партія ВКП(б)

Арам Ованесович (Оганесович) Шахгільдян (16 січня 1897(18970116), село Астапат Нахічеванського повіту Еріванської губернії, тепер Азербайджан — січень 1948, місто Москва, тепер Російська Федерація) — вірменський радянський діяч, відповідальний секретар Еріванського міського комітету КП(б) Вірменії, відповідальний секретар Архангельського окружного комітету ВКП(б)

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині селянина-середняка. У 1916 році закінчив духовну семінарію в Тифлісі. У 1917 році навчався у вірменській духовній академії Геворкян в Ечміадзині, закінчив перший курс.

Член РСДРП(б) з березня 1917 року.

З березня по грудень 1917 року працював у редакціях газет «Пайкар (Боротьба)», «Соціал-демократ» у Тифлісі та «Кавказский рабочий» у Баку.

У січні — квітні 1918 року — член революційного комітету, редактор газети «Сухумська правда» у місті Сухум (Абхазія).

З квітня по червень 1918 року — боєць, агітатор червоного партизанського загону в Сочі, Туапсе і Майкопі.

У червні — грудні 1918 року — комісар із вірменських справ Народного комісаріату національностей РРФСР у містах П'ятигорську та Владикавказі.

З грудня 1918 по квітень 1919 року хворів на тиф, лікувався в місті Сочі та селі Лоо Сочинського округу.

Потім переїхав до Грузії. З травня по серпень 1919 року перебував у в'язниці Тифлісу. Був інструктором Закавказького крайового комітету РКП(б) у Тифлісі.

У вересні 1919 — травні 1920 року — член Сухумського окружного комітету РКП(б), вчитель у місті Сухум та в селі Лемса Сухумського округу.

У травні — серпні 1920 року — інструктор Тифліського губернського комітету РКП(б).

З серпня по листопад 1920 року — редактор газети «Коммунист» у місті Баку.

У листопаді 1920 — січні 1921 року — голова Діліжанського повітового революційного комітету Вірменської РСР.

З січня по лютий 1921 року — надзвичайний комісар по боротьбі із контрреволюцією по Шаруро-Даралагезькому повіті Вірменської РСР. З лютого по квітень 1921 року — політрук гаубичної батареї комуністичного загону на Камарлинському фронті.

У травні — липні 1921 року — голова Ечміадзинського повітового революційного комітету Вірменської РСР.

У липні — жовтні 1921 року — заступник народного комісара внутрішніх справ Вірменської РСР.

У жовтні 1921 — лютому 1923 року — голова Александропольського повітового революційного комітету і голова виконавчого комітету Александропольської повітової ради Вірменської РСР.

У лютому — жовтні 1923 року — заступник народного комісара землеробства Вірменської РСР.

У жовтні 1923 — серпні 1924 року — голова виконавчого комітету Еріванської повітової (міської) ради Вірменської РСР.

У січні 1924 — серпні 1927 року — відповідальний секретар Еріванського міського комітету КП(б) Вірменії.

Одночасно 4 грудня 1925 — 6 липня 1927 року — член Секретаріату ЦК КП(б) Вірменії.

У вересні 1927 — жовтні 1929 року — слухач Курсів марксизму при ЦВК СРСР у Москві.

У жовтні 1929 — квітні 1930 року — інструктор Івановського Промислового обласного комітету ВКП(б).

З травня по серпень 1930 року — відповідальний секретар Архангельського окружного комітету ВКП(б).

З серпня 1930 по серпень 1932 року — завідувач відділу кадрів, завідувач розподільного відділу Північного крайового комітету ВКП(б) в Архангельську.

У вересні 1932 — травні 1933 року — слухач історико-партійного Інституту червоної професури в Москві, закінчив перший курс.

У травні 1933 — жовтні 1935 року — начальник кадрів, начальник молочно-мс'ясного сектору політичного управління Народного комісаріату зернових та тваринницьких радгоспів СРСР.

У жовтні 1935 — червні 1936 року — завідувач сектору легкої промисловості промислового відділу ЦК ВКП(б).

У 1936—1937 роках — відповідальний секретар виконавчого комітету Ленінградської обласної ради.

У 1940—1941 роках — старший інспектор Народного комісаріату зернових та тваринницьких радгоспів СРСР.

З жовтня 1941 по 1942 рік служив у Червоній армії учасник німецько-радянської війни: інструктор із партійно-масової роботи політичного відділу 130-ї стрілецької дивізії РСЧА, комісар батареї 59-го окремого винищувально-протитанкового дивізіону на Північно-Західному та Прибалтійському фронтах. Був поранений, перебував на лікуванні, демобілізований.

У 1943—1944 роках — старший інспектор Народного комісаріату зернових та тваринницьких радгоспів СРСР.

У 1944—1946 роках — заступник директора Видавництва літератури іноземними мовами в Москві.

З вересня 1946 року — персональний пенсіонер республіканського значення в Москві.

Помер у січні 1948 року. Похований на Новодівочому цвинтарі Москви.

Звання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]