Шейхлер (Чорноморське)
| Шейхлер (Шейхлар) Чорноморське | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| Координати: 45°30′00″ пн. ш. 32°41′20″ сх. д. / 45.5° пн. ш. 32.6889° сх. д. | ||||
| Країна |
 Україна | |||
| Район | Євпаторійський район | |||
| Карта | ||||
| ||||
Шейхле́р (крим. Şeyhler, зросійщене Шейхлар) — місцевість селища Чорноморське, розташована на заході міста, колишнє село.
Нині це східна частина селища, знаходиться у балці, на схід від вулиці Кірова.
В часи Кримського ханства Шеїх-Джелар входив до Тарханського кадилика Кезлевського каймаканства. Перша документальна згадка зустрічається в Камеральному Описі Криму… 1784 року.[1]
Після анексії ханства російською імперією і початку російсько-турецької війни 1787—1792 років, навесні 1788 року російські війська виселяли кримських татар із прибережних сіл, зокрема і з Шейхлера.[2]
За «Відомістю про волостях і селищах, в Євпаторійському повіті зі свідченням числа дворів і душ…» від 19 квітня 1806 року, у зруйнованому селі Шейхлар був 1 двір і 6 жителів з вільних греків.[3]
На карті 1842 року позначено російське село Шейхлар з 20 дворами та кримськотатарське село Шейхлар, позначене умовним знаком «мале село», тобто менш як 5 дворів.[4]
За Статистичним довідником Таврійської губернії. Ч.ІІ-я. Статистичний нарис, випуск п'ятий Євпаторійський повіт, 1915 рік, у селі Шейхлар Кунанской волості Євпаторійського повіту вважалося 139 дворів із російським населенням у кількості 833 осіб приписних жителів і 280 — «сторонніх».[5]
Після цього село увійшло до складу Акмечита, оскільки в «Списку населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзному перепису 17 грудня 1926 року» воно вже не значиться як самостійний населений пункт.[6]
- ↑ ДОКУМЕНТЫ->КРЫМ->КАМЕРАЛЬНОЕ ОПИСАНИЕ КРЫМА (1784)->ЧАСТЬ 4. www.vostlit.info. Процитовано 30 липня 2024.
- ↑ Том 10 (1890) :: ИТУАК :: BIBLIOTHECA CHERSONESSITANA. web.archive.org. 16 вересня 2018. Процитовано 30 липня 2024.
- ↑ Лашков Ф. Ф.. Сборник документов по истории Крымско-татарского землевладения. // Известия таврической учёной комиссии / А.И. Маркевич. — Таврическая учёная архивная комиссия. — Симферополь: Типография Таврического губернского правления, 1897. — Т. 26. — С. 136.
- ↑ Карта Бетева и Оберга. Военно-топографическое депо, 1842 г. Археологическая карта Крыма. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 19 серпня 2015.
- ↑ ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | Андриевский, Ф. Н. Статистический справочник Таврической губернии. [Статистический очерк Таврической губернии со списком населенных пунктов по уездам]. — Симферополь, 1915. elib.shpl.ru. Процитовано 30 липня 2024.
- ↑ Коллектив авторов (Крымское ЦСУ). Список населенных пунктов Крымской АССР по всесоюзной переписи 17 декабря 1926 года. — Сімферополь : Крымское центральное статистическое управление, 1927. — С. 80, 81.
