Шишкогриб лускатий
| Шишкогриб лускатий | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Гриб роду боровиковий. Рідкісний вид гриба який занесений до Червоної книги України.
| ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Strobilomyces strobilaceus (Scop.) Berk. (1851) | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Шишкогриб лускатий, лускач (Strobilomyces strobilaceus) — їстівний шапковий гриб. Рідкісний вид, для якого характерне наземне утворення плодових тіл. Занесений до Червоної книги України. Таксономічна належність: Родина Боровикові — Boletaceae[1].
Загальна характеристика[ред. | ред. код]
Шапинка 4-10 см у діаметрі, сіро-бура до чорно-бурої, з великими черепичасто розміщеними повстистими лусками, по краю із залишками покривала. Трубочки 1-3 см, білуваті, з віком швидко сіріють, до темнокоричневих. Пори великі, кутасті. Спори 9,5-15×8-12 мкм, округло-овальні, кулясті, сітчасторебристі, темно-бурі. Споровий відбиток майже чорний. Ніжка 4-15×1-З см, циліндрична, кольору шапинки, волокнистолуската, щільно-м'ясиста, з кільцем, що швидко зникає. М'якуш білуватий, на зламі червоніє, згодом чорніє, з неприємним землистим запахом. Плодові тіла з'являються у липні-жовтні. Гумусовий сапротроф[2].
Поширення[ред. | ред. код]
Євразія, Північна Африка, Північна та Центральна Америка. В Україні відомий з Карпат, Закарпаття, Західноукраїнських лісів та Розточчя. Адміністративні регіони: Львівська, Тернопільська, Закарпатська, Чернівецька області[3].
Місця зростання[ред. | ред. код]
Листяні, хвойні (переважно ялинові) та мішані ліси, на ґрунті чи занурених у ґрунт залишках гнилої деревини.
Чисельність[ред. | ред. код]
Трапляється переважно поодинці, спорадично.
Причини зміни чисельності[ред. | ред. код]
Вирубування пралісів, збирання населенням.
Використання[ред. | ред. код]
Ґрунтотвірне. Їстівний гриб.
Заходи охорони[ред. | ред. код]
Трапляється на території Карпатського біосферного заповідника та природного заповідника «Розточчя», де охороняється як раритетний представник біорізноманіття. Необхідно створити ботанічні заказники в місцезнаходженнях виду, відомих поза межами заповідників, та контролювати стан його популяцій.
Джерела[ред. | ред. код]
- Визначник грибів України, 1979
- Красная книга СССР, 1984
- Шишкогриб лускатий у ЧКУ [Архівовано 12 жовтня 2013 у Wayback Machine.]