Шишкогриб лускатий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шишкогриб лускатий
Гриб роду боровиковий. Рідкісний вид гриба який занесений до Червоної книги України.
Гриб роду боровиковий. Рідкісний вид гриба який занесений до Червоної книги України.
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Підцарство: Вищі гриби (Dikarya)
Відділ: Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Болетальні (Boletales)
Родина: Болетові (Boletaceae)
Рід: Strobilomyces
Вид: Шишкогриб лускатий
Біноміальна назва
Strobilomyces strobilaceus
(Scop.) Berk. (1851)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Strobilomyces strobilaceus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Strobilomyces strobilaceus
EOL logo.svg EOL: 188777
MB: 238002
IF: 238002

Шишкогриб лускатий, лускач (Strobilomyces strobilaceus) — їстівний шапковий гриб. Рідкісний вид, для якого характерне наземне утворення плодових тіл. Занесений до Червоної книги України. Таксономічна належність: Родина Боровикові — Boletaceae[1].

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

Шапинка 4-10 см у діаметрі, сіро-бура до чорно-бурої, з великими черепичасто розміщеними повстистими лусками, по краю із залишками покривала. Трубочки 1-3 см, білуваті, з віком швидко сіріють, до темнокоричневих. Пори великі, кутасті. Спори 9,5-15×8-12 мкм, округло-овальні, кулясті, сітчасторебристі, темно-бурі. Споровий відбиток майже чорний. Ніжка 4-15×1-З см, циліндрична, кольору шапинки, волокнистолуската, щільно-м'ясиста, з кільцем, що швидко зникає. М'якуш білуватий, на зламі червоніє, згодом чорніє, з неприємним землистим запахом. Плодові тіла з'являються у липні-жовтні. Гумусовий сапротроф[2].

Поширення[ред. | ред. код]

Євразія, Північна Африка, Північна та Центральна Америка. В Україні відомий з Карпат, Закарпаття, Західноукраїнських лісів та Розточчя. Адміністративні регіони: Львівська, Тернопільська, Закарпатська, Чернівецька області[3].

Місця зростання[ред. | ред. код]

Листяні, хвойні (переважно ялинові) та мішані ліси, на ґрунті чи занурених у ґрунт залишках гнилої деревини.

Чисельність[ред. | ред. код]

Трапляється переважно поодинці, спорадично.

Причини зміни чисельності[ред. | ред. код]

Вирубування пралісів, збирання населенням.

Використання[ред. | ред. код]

Ґрунтотвірне. Їстівний гриб.

Заходи охорони[ред. | ред. код]

Трапляється на території Карпатського біосферного заповідника та природного заповідника «Розточчя», де охороняється як раритетний представник біорізноманіття. Необхідно створити ботанічні заказники в місцезнаходженнях виду, відомих поза межами заповідників, та контролювати стан його популяцій.

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Визначник грибів України, 1979
  2. Червона книга України
  3. Красная книга СССР, 1984