Шишко Менчетич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Шишко Менчетич
Інші імена Влахович
Народився 1457(1457)
Дубровник
Помер 1527(1527)
Дубровник
чума
Громадянство Дубровницька республіка
Національність хорват
Діяльність політик, поет
Посада ректор Рагузи
Термін 1521 та 1524 роки
Конфесія католицтво
Рід Менчетичі
Діти 2 сини

Шишко (Сигизмунд) Менчетич (хорв. Šiško Menčetić; 1457 — 25 червня 1527) — політичний діяч Дубровницької республіки та хорватський ліричний поет.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з роду патриціїв Менчетичів. Народився у 1457 році у Дубровнику (інша назва Рагуза). Освіту здобув у гуманістичної школі у себе на батьківщині. Відрізняючись неприборканим характером, Менчетіч не раз поставав перед Дубровницьким судом.

У 1477 році став служити чиновником при уряді республіки — Малій Раді. У 1497 році оженився на представниці патриціанського роду, втім її прізвище невідоме. Окрім службових справ, займався торгівлею, часто їздив у справах до Османської імперії. У 1521 та 1524 роках обирався ректором (тобто дуком, правителем) республіки. У 1527 році помер разом з двома синами від чуми під час її епідемії.

Творчість[ред.ред. код]

У доробку Шишко Менчетича є 512 поем морально-дидактичного змісту і вірші сатиричної спрямованості, що засуджують ненависть, лихослів'я, заздрість та інші людські вади (11 релігійних віршів, присвячених Ісусові). Домінуючим типом його віршів є такі, у яких автор апелює до оточення (крім віршів на зразок «Zoviješe zora dan a slavno prolitje»). Також є 3 вірші, у яких оповідачем виступає жінка.

Менчетіч складав вірші сербсько-хорватською мовою. Він був поетом любові, іноді піднесеної, в дусі Ф. Петрарки, частіше відверто чуттєвої. Також на Мечетича мала вплив творчість трубадурів Провансу та міннезінгерів Німеччини.

Використовуючи готові форми і образи італійської поезії, він освоював їх на новому мовному матеріалі і тим самим сприяв створенню хорватської літературної мови. Характерним для його творчості було прагнення внести в свої вірші ритми і образи народного пісенного фольклору.

Проте у нього є і багато віршів сатиричного і морального змісту.

Стиль[ред.ред. код]

Вірші у Ш. Менчетича є римованими, десятискладовими, дубровницького типу, з неперехідною римою, другорядною цезурою після третього і дев'ятого складу і основною цезурою після шостого складу. Проте є і винятки, три вірші з п'ятнадцятискладовою стопою. Вірш «Isusu na križu» написаний у стилі Марко Марулича з перехідною римою. Частина віршів є своєрідними акровіршами в ім'я жінки, котрій цей вірш призначався.

Джерела[ред.ред. код]

  • Tomasović, Mirko: Hrvatska renesansna književnost u europskom kontekstu, u: Hrvatska književnost u europskom kontekstu, Zagreb, 1978.