Шкляр Мойсей Ізраїльович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шкляр Мойсей Ізраїльович
Народився1897
Борисов, Мінська губернія, Російська імперія
Помер1973
Москва, СРСР
ПохованняНоводівичий цвинтар
ПартіяКПРС
Нагороди
медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «У пам'ять 800-річчя Москви»

Мойсей Ізраїльович Шкляр (1897, Борисов, Російська імперія1973, Москва, СРСР) - перший голова Правління «Торгсіна». Уповноважений Наркомату зовнішньої торгівлі у Західному Китаї, начальник відділу валютного управління НКВТ.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в 1897 в місті Борисів у родині домогосподарки та робітника сірникової фабрики.

У 1916 переїхав до Тамбова і працював учнем в аптеці[1]. Потім знову повернувся до Борисова, а коли в травні 1918 місто було окуповане німцями, він пішов добровольцем до Червоної армії, а потім уже на фронті записався до партії більшовиків[1][2].

У 1918-1920 був політпрацівником в РККА[3].

У 1920 написав листа В. Леніну з проханням піти з фронту для навчання, після чого йому дали дозвіл поїхати до Москви і вступити до Комуністичної академії. Він став редактором газети «Життя національностей» та вів партійні лекції [1].

З 1921 по 1922 працював секретарем об'єднаного партосередку ВЧК і МЧК [3] .

У 1929 почав працювати в системі зовнішньої торгівлі.

З 1932 по 1933 був головою Всесоюзного об'єднання «Торгсин».

Закінчив курси марксизму-ленінізму при Комуністичній академії (1925-1927) і відвідував Університет марксизму-ленінізму в Москві (1948)[1].

З травня 1936 до січня 1939 працював у Китаї директором «Совсіньторгу».

У роки війни був в Алма-Аті, а після закінчення війни перейшов у валютне управління Наркомату зовнішньої торгівлі, де був начальником відділу валютного управління Міністерства зовнішньої торгівлі[4].

Помер у Москві і похований на Новодівичому цвинтарі (місце 94-1[5]).

Родина

[ред. | ред. код]
  • Дружина - Ганна Якимівна (1903-1984) - слідча в ОГПУ[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г ШКЛЯР || БИОГРАФИЯ || УПРАВЛЕНЕЦ
  2. О Вячеславе Менжинском: Воспоминания, очерки, статьи. Составитель М. А. Смирнов. М. Политиздат. 1985 г. 272 с.,
  3. а б в В. Абрамов. Евреи в КГБ. Палачи и жертвы. М., Яуза — Эксмо, 2005. (цитируется по сайту hrono.ru или e-reading.club)
  4. Золото для индустриализации: Торгсин
  5. Колумбарий Новой, Новейшей территорий

Література

[ред. | ред. код]
  • В. Абрамов. Євреї у КДБ. Кати та жертви. М., Яуза - Ексмо, 2005.