Шкляр Мойсей Ізраїльович
| Шкляр Мойсей Ізраїльович | |
|---|---|
| Народився | 1897 Борисов, Мінська губернія, Російська імперія |
| Помер | 1973 Москва, СРСР |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |   |
Мойсей Ізраїльович Шкляр (1897, Борисов, Російська імперія — 1973, Москва, СРСР) - перший голова Правління «Торгсіна». Уповноважений Наркомату зовнішньої торгівлі у Західному Китаї, начальник відділу валютного управління НКВТ.
Народився в 1897 в місті Борисів у родині домогосподарки та робітника сірникової фабрики.
У 1916 переїхав до Тамбова і працював учнем в аптеці[1]. Потім знову повернувся до Борисова, а коли в травні 1918 місто було окуповане німцями, він пішов добровольцем до Червоної армії, а потім уже на фронті записався до партії більшовиків[1][2].
У 1918-1920 був політпрацівником в РККА[3].
У 1920 написав листа В. Леніну з проханням піти з фронту для навчання, після чого йому дали дозвіл поїхати до Москви і вступити до Комуністичної академії. Він став редактором газети «Життя національностей» та вів партійні лекції [1].
З 1921 по 1922 працював секретарем об'єднаного партосередку ВЧК і МЧК [3] .
У 1929 почав працювати в системі зовнішньої торгівлі.
З 1932 по 1933 був головою Всесоюзного об'єднання «Торгсин».
Закінчив курси марксизму-ленінізму при Комуністичній академії (1925-1927) і відвідував Університет марксизму-ленінізму в Москві (1948)[1].
З травня 1936 до січня 1939 працював у Китаї директором «Совсіньторгу».
У роки війни був в Алма-Аті, а після закінчення війни перейшов у валютне управління Наркомату зовнішньої торгівлі, де був начальником відділу валютного управління Міністерства зовнішньої торгівлі[4].
Помер у Москві і похований на Новодівичому цвинтарі (місце 94-1[5]).
- Дружина - Ганна Якимівна (1903-1984) - слідча в ОГПУ[3].
- ↑ а б в г ШКЛЯР || БИОГРАФИЯ || УПРАВЛЕНЕЦ
- ↑ О Вячеславе Менжинском: Воспоминания, очерки, статьи. Составитель М. А. Смирнов. М. Политиздат. 1985 г. 272 с.,
- ↑ а б в В. Абрамов. Евреи в КГБ. Палачи и жертвы. М., Яуза — Эксмо, 2005. (цитируется по сайту hrono.ru или e-reading.club)
- ↑ Золото для индустриализации: Торгсин
- ↑ Колумбарий Новой, Новейшей территорий
- В. Абрамов. Євреї у КДБ. Кати та жертви. М., Яуза - Ексмо, 2005.