Борисов (місто)
Транслітерація назви | Barysaŭ | ||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Основні дані | |||||
54°14′ пн. ш. 28°30′ сх. д. / 54.233° пн. ш. 28.500° сх. д.Координати: 54°14′ пн. ш. 28°30′ сх. д. / 54.233° пн. ш. 28.500° сх. д. | |||||
Країна | Білорусь | ||||
Область | Мінська область | ||||
Район | Борисовський район | ||||
Засновано | 1102 | ||||
Перша згадка | 1102 | ||||
Населення | 143 051 | ||||
Площа | 45,97 км² | ||||
Часовий пояс | час у Білорусі | ||||
Поштовий індекс | 222120 | ||||
Телефонний код | +375-177 | ||||
Висота | 169 ± 0 м | ||||
Водний об'єкт | річки: Березина, Сха | ||||
Міста-побратими | Біла Церква | ||||
Транспорт, відстані | |||||
До Мінська | |||||
- фізична | 72 км | ||||
Борисов у Вікісховищі |
Борисов (біл. Бары́саў, Barysaŭ) — місто, центр Борисовського району Мінської області Білорусі. Населення — 143 051 мешканець (2018). Стародавнє місто, відоме вже у XII столітті.
У місті річка Сха впадає у річку Березину.
У білорусько-литовських літописах місто Борисов згадується під 1102 роком. «У 1102 році князь Борис Всеславіч ходив на ятвяг, і перемігши їх і повернувшись, поставил місто в своє ім'я…» Як свідчить білоруська і литовська історіографія, виник на місці злиття річок Схи і Березіни місто, назване ім'ям полоцького князя Бориса Всеславовича. Проте, перша згадка про місто в Лаврентіївському літописі відноситися лише до 1127 року, а в Іпатьївському до 1128, як фортеці Полоцького князівства. Перше поселення згоріло в результаті сильної пожежі, про що свідчать археологічні розкопки. Нове місто виникло південніше, там, де в Березіну впадає її притока Сха. На цьому місці в XII столітті була побудована дерев'яна фортеця.
Завдяки географічному положенню вже до середини XIII століття Борисов входить до числа відомих торговельно-ремісничих центрів. У кінці XIII століття Борисов увійшов до складу Великого Князівства Литовського. З 1569 року, після підписання Люблінської унії, Борисов аж до XVIII століття знаходився в межах польсько-білоруської держави — Речі Посполитої.
Численні війни неодноразово розоряли і спустошували Борисов. На початку XV століття міжусобна боротьба князів Ягайла, Сигізмунда (Жигимонта) Кейстутовича і Свидригайла майже повністю зруйнувала місто.
У 1555 р. Миколай Кшиштоф Радзивілл «Чорний» для зміцнення обороноздатності, за дорученням короля Сігізмунда ІІ Авґуста, наказав почати зводити дерев'яний замок у місті.[1]
1642 року за сприяння старости Адама Казановського було збудовано дерев'яний замок в місті.[2] Під час московсько-польської війни 1654–1667 років його кілька разів займали то московити, то поляки. Серйозно постраждав у роки Північної війни 1700–1721 років.
До складу Російської Імперії разом з Мінськом і білоруськими землями Борисов увійшов після другого розділу Речі Посполитої в 1793 року. Він став містом повіту, що багато зазнало від загарбників іноземців, битих, проте, саме тут, немов за традицією, ще з часів шведського короля Карла XII.
22 січня 1796 роки був затверджений герб міста (закон № 17435). У верхній частині щита — герб Мінський. У нижній — герб, даний Польським Королем Станіславом Августом: дві військові башти з воротами, між ними поставленими в срібному полі, а над ними видно Святий Апостол Петро, що стоїть на хмарі, який в правій руці тримає ключі від міста. Герб символізував стійкість, неприступність і відкриту дорогу для добросусідства і торгівлі.
Франко-російська війна 1812 року залишила глибокий слід в історії міста. 1812 року загарбникам так і не вдалося підпорядкувати собі місцеве населення, а Березинська переправа біля міста Борисов, за свідченням істориків, стала найпохмурішою сторінкою історії Наполеонівських воєн. «Богатства Москви не перейшли Березини: за них було заплачено втечею, соромом і життям», — писав генерал Олексій Петрович Єрмолов.
Пам'ятники в селі Студенка і на Брильовському полі розповідають про події майже 180-річної давності. У самому Борисові збереглися залишки артилерійської батареї російських військ, побудовані на правому березі Березини напередодні навали Наполеону. Батареї — перший історичний пам'ятник в Борисові, взятий в 1926 під охорону держави. У 1985 році тут встановлений пам'ятний знак. За 15 км. На північ від міста в селі Студенка була остаточно розгромлена наполеонівська армія. На честь цієї перемоги російської армії в 1967 році встановлений пам'ятник.
У листопаді 1917 року в Борисові встановлена Радянська влада. З 1918 місто окуповане німецькими, а в 1919—1920 роках — польськими військами. З 1924 року Борисов — центр району.
На початку липня 1941 в районі Борисова проходили запеклі бої між 1-ю Московською дивізією РСЧА і танковими частинами вермахту. У період з 2 липня 1941 по 1 липня 1944 німецькою окупаційною владою в місті було створено 6 таборів смерті, у яких загинули понад 33 тисячі людей. З 1 вересня 1941 до 3 липня 1944 місто перебувало у складі Білорутенії та мало статус одного з її окружних центрів.
У боях за визволення Борисова в 1944 відзначилися війська Третього білоруського фронту, 13 військових частин і з'єднань удостоєно почесного найменування «Борисовських». На землі Борисова 29 осіб стали Героями Радянського Союзу. На прапорі міста — орден Вітчизняної воїни.
Після визволення від німецько-нацистських загарбників Борисов швидко розвивався і зростало його населення.
- 1959 — 59,3 тис. мешканців
- 1970 — 84 тис. мешканців
- 1997 — 154,3 тис. мешканців
- 2009 — 150,0 тис. мешканців.
Сучасний Борисов — значний центр деревообробної промисловості: фанерно-сірниковий та деревообробний комбінати, фабрика піаніно, лісохімічний завод. Підприємства скляної (високоякісний посуд), металообробної та харчової (макаронна фабрика, м'ясокомбінат) промисловості.
Транспортний вузол, залізнична, автобусна (на автомагістралі Москва — Мінськ) станції, пристань на р. Березині.
Медичне та педагогічне училища.
- Вержбицька Ганна Казимирівна (1915—2000) — Герой Соціалістичної Праці.
- Белявин Евель Самуїлович (1920—1972) — радянський льотчик-бомбардувальник, Герой Радянського Союзу.
- Хасін Геннадій Борисович (* 1935) — радянський футболіст, нападник.
- Віролайнен Любов Іванівна (* 1941) — радянська і російська актриса театру і кіно.
- Островський Юрій Петрович (* 1952) — білоруський кардіохірург.
- Брава Олена (* 1966) — білоруська письменниця.
-
Будівля міської ради (ратуша)
-
Дзвіниця Воскресенського Собору
-
Костел Різдва Діви Марії
-
Залізничний вокзал
-
Краєзнавчий музей
- ↑ H.Lulewicz. Radziwiłł Mikołaj zwany Czarnym h. Trąby (1515—1565) / Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987.— Tom XXX/2, zeszyt 125.— S. 345. (пол.)
- ↑ Borysów (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 334. (пол.).— S. 334. (пол.)
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Borysów (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 334. (пол.).— S. 334—337. (пол.)
№ | Назва | Область | Населення | № | Назва | Область | Населення | ||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Мінськ Гомель |
1 | Мінськ | Мінська | 1 959 781 | 11 | Орша | Вітебська | 116 552 | Могильов Вітебськ |
2 | Гомель | Гомельська | 521 452 | 12 | Мозир | Гомельська | 112 003 | ||
3 | Могильов | Могильовська | 378 077 | 13 | Солігорськ | Мінська | 106 503 | ||
4 | Вітебськ | Вітебська | 368 574 | 14 | Новополоцьк | Вітебська | 102 394 | ||
5 | Гродно | Гродненська | 365 610 | 15 | Ліда | Гродненська | 100 443 | ||
6 | Берестя | Берестейська | 340 141 | 16 | Молодечно | Мінська | 94 922 | ||
7 | Бобруйськ | Могильовська | 217 975 | 17 | Полоцьк | Вітебська | 85 078 | ||
8 | Барановичі | Берестейська | 179 122 | 18 | Жлобин | Гомельська | 75 956 | ||
9 | Борисов | Мінська | 143 919 | 19 | Світлогорськ | Гомельська | 69 011 | ||
10 | Пінськ | Берестейська | 138 415 | 20 | Речиця | Гомельська | 66 172 |