Шлюз Долани
.jpg)
Гребля (шлюз) Долани — розташовано на річці Влтава на 26,7 км між містом Лібчіце-над-Влтавою і селом Доланки на правому березі і Доланами над Влтавою на лівому березі, в окрузі Мельник. Складається з двохсторонньої греблі й каналу з будівлею на правій стороні річки. Їй передує гребля Клечани, а потім гребля Міржейовіце.
Побудову системи шлюзів на Влтаві й Ельбі проводила «Комісія Влтави і Ельби в Чеській Республіці», створена 1896 року. Було побудовано 11 шлюзів між Прагою і Саксонією, розраховані на глибину навігації 2,10 м й вантажопідйомністю судна 1000 тонн.[1] Будівництво фінансувалося на дві третини урядом Австрії та третину чеським губернаторством.[2] Шлюз Долани було завершено 1901 року.[3][4] Наповнення водосховища призвело до затоплення кількох селищ, що також знищило млин Глушек.[5]
У 1986—1989 роках водосховище було реконструйовано.
Максимальна швидкість потоку в цьому місці була зареєстрована в серпні 2002 року на рівні близько 5300 м³ / с.[6]
Шлюз спочатку мав два поля, це був рухомий затвор зі складними зубцями.[3]
У 1986—1989 рр. його було реконструйовано: перебудовані водоймища, підземні переходи і стовпи водосховищ, побудовано нову диспетчерську станцію і нове технологічне обладнання.[3] Новий водозбір має три поля,[4] він виконаний з порожнистих сталевих закрилків, має бар'єр висотою 3,3 м на фіксованому порозі.[3] У складному положенні вони утворюють поріг типу Ямбор з мінімальним резервуванням води.[3]
На лівому березі стоїть невелика гідроелектростанція,[3] що будувалась в листопаді 1995—січні 1998 років[4][6][7] Вона має потужність поглинання 80 м ³[6], максимальний обсяг виробництва становить 4,55 МВт[6][7] (5 МВт[4]), робочий градієнт становить 2,3-4,2 метра.[6]
Канал знаходиться на правій стороні річки, відокремлений від головної руки острівцем у формі місяця. Частини каналу поза замками мають довжину 520 (над камерами) і 150 метрів (нижче камер) і ширину внизу 20-30 метрів.[6][7] Камер дві, одна за іншою і мають спільні двері.[3]
- ↑ Vodní dílo Klecany [Архівовано 12 квітня 2009 у Wayback Machine.], Povodí Vltavy s. p.
- ↑ Vlastimil Pazourek: Největší vodní cesty v Čechách [Архівовано 21 грудня 2007 у Wayback Machine.], časopis 21. století, 20. 1. 2006
- ↑ а б в г д е ж Zdymadlo Dolany — Dolánky. Архів оригіналу за 28 листопада 2010. Процитовано 24 липня 2019.
- ↑ а б в г >Územní plán obce Dolany, návrh [Архівовано 11 березня 2016 у Wayback Machine.], nedatováno, str. 17, str. 21
- ↑ Ing. Zdeněk Karas, CSc.: «Kapitoly z novodobých dějin Roztok a Žalova: Na cestě k československé samostatnosti, 1893—1918», Odraz, č. 5/2006 [Архівовано 28 грудня 2021 у Wayback Machine.], měsíčník Roztok a Žalova, str. 18–22 (zmínka o Dolanském zdymadle na str. 21)
- ↑ а б в г д е Libčice — Dolany [Архівовано 28 листопада 2010 у Wayback Machine.], Povodí Vltavy s. p.
- ↑ а б в Územní plán sídelního útvar Libčice nad Vltavou[недоступне посилання з серпня 2019], aktualizace po změně č. 3, AUSR. spol. s r. o., prosinec 2006, str. 9
- Шлюб Долани — Доланкі [Архівовано 28 листопада 2010 у Wayback Machine.], Поводі Влтави с
- Libčice — Доляни [Архівовано 28 листопада 2010 у Wayback Machine.], Поводі Vltavy sp
- Властиміл Пазурек: Найбільші водні шляхи в Чехії, журнал 21 століття, 20 січня 2006 року
- Загублена Влтава — Libčice nad Vltavou, історичні фотографії замку
