Перейти до вмісту

Юліус Петерсен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Юліус Петерсен
Народився16 червня 1839(1839-06-16)[1][2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Соро, Данія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер5 серпня 1910(1910-08-05)[1][2][3] (71 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Копенгаген, Данія Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняКладовище Вестре Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаКоролівство Данія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьматематик, викладач університету, науковець, graph theorist Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьтеорія графів, математика[4], геометрія[4], тригонометрія[4], алгебра[4], алгебраїчне рівняння[4], алгебрична теорія графів[4] і функція[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКопенгагенський університет і Данський технічний університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор філософії
Знання мовданська[1] і німецька[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладКопенгагенський університет і Den Polytekniske Læreanstaltd[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоКоролівське фізіографічне товариство в Лундіd і Данська королівська академія наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Юліус Пітер Христіан Петерсен (16 червня, 1839, Соро на Зеландії — 5 серпня, 1910) — данський математик.

Біографія

[ред. | ред. код]

Інтереси Петерсена в математиці були різноманітні (геометрія, комплексний аналіз, теорія чисел, математична фізика, математична економіка, криптографія і теорія графів).

Його відома праця Die Theorie der regulären graphs[6] була фундаментальним внеском в сучасну теорію графів.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  3. а б в Dansk Biografisk Lexikon
  4. а б в г д е ж и Чеська національна авторитетна база даних
  5. Salmonsens konversationsleksikon — 2 — 1920. — Т. 19. — С. 71.
  6. Petersen, J. (1891). Die Theorie der regulären graphs. Acta Mathematica. 15: 193—220. doi:10.1007/BF02392606.