Юніс Амаан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Юніс Амаан
Особисті дані
Народження невідомо
  Салала
Громадянство  Оман
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив виступи
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1985–1988 Оман «Дофар»  ? (?)
1988–1995 Оман «Мірбат»  ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1984–1995 Оман Оман 65 (7)
Тренерська діяльність**
? Оман «Аль-Іттіхад» (Салала)
1996-1997 Оман «Аль-Гіляль» (Салала)
1997-1998 Оман «Дофар»
2004–2005 Оман «Аль-Іттіхад» (Салала)
2009-2010 Оман «Аль-Іттіхад» (Салала)
2011-2012 Оман «Аль-Іттіхад» (Салала)
2013–2014 Оман «Аль-Іттіхад» (Салала)
? Оман «Мірбат»
2016 Оман «Салала»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Юніс Амаан аль-Насіб (араб. يونس أمان‎) — оманський футболіст, який грав на позиції нападника, та оманський футбольний тренер. Він зіграв 65 матчів у складі національної збірної Оману, та брав участь у 3 розіграшах Кубка націй Перської затоки.[1][2]

На клубному рівні Амаан виступав за клуби «Дофар» та «Мірбат». Він 5 разів ставав кращим бомбардиром Професіональної ліги Оману, а також клубного кубка чемпіонів Перської затоки.[1][3] Протягом 7 сезонів у клубі «Мірбат» Амаан також тренував молодіжні команди клубу; протягом останніх 2 сезонів він був граючим тренером основної команди клубу.

Після завершення виступів на футбольних полях Юніс Амаан продовжив працювати тренером, отримавши ліцензії C і B від АФК. На своїй першій посаді головного тренера він допоміг «Аль-Іттіхаду» підвищитися до найвищого дивізіону Оману. Після роботи по одному сезону в [[Аль-Гіляль (Салала)|«Аль-Гілялі» та «Дофарі» Амаан ще 4 рази очолював «Аль-Іттіхад», останній раз він очолив команду в середині сезону, після чого вона вибула до нижчого дивізіону.[4] Амаан очолив клуб «Салала» в середині сезону 2015—2016 років, коли клуб перебував у нижній частині таблиці, але не зміг покращити позицію, і «Салала» вибула до нижчого дивізіону.[5]

Окрім тренерської роботи, Амаан працював студійним аналітиком для «Al Jazeera Sport» під час Кубка націй Перської затоки 2009 року. Він був частим критиком Футбольної асоціації Оману та футбольної адміністрації країни, закликаючи до підвищення професіоналізму Оманської професійної ліги, та критикуючи виступи національної збірної.[6][7][8]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б أمان: أدعو لإبعاد السياسة عن الرياضية. Al Bilad (араб.). Dar Al Bilad for Press Publishing and Distribution. 23 грудня 2017. Процитовано 11 жовтня 2020.
  2. Al-Salmani, Ahmed (1 січня 2018). يونس أمان: ذكريات كأس الخليج لا تنسى. Al Roya (араб.). Al Roya Press & Publishing LLC. Процитовано 11 жовтня 2020.
  3. .:: لا عشق الا عشق ظفار::. المقالة( 3 )( بقلمي المتشوق). Kooora (араб.). Netizen. 20 листопада 2009. Процитовано 5 березня 2010.
  4. في المؤتمـر الصحفي - يونس أمـان مــدربا لنادي الاتحاد. Dhofari.com (араб.). 18 червня 2011. Процитовано 11 жовтня 2020.
  5. أمان يتطلع إلى العبور بصلالة لبر الأمـان. Azamn (араб.). 27 січня 2016. Архів оригіналу за 2 лютого 2016. Процитовано 11 жовтня 2020.
  6. المدرب يونس أمان: أحب النجاح وأحب أن أعيش فيه .. وإسمي يساعدني ولكن لا يشفع لي. Kooora Wa Bas (араб.). SABCO Press, Publishing & Advertising LLC. 24 лютого 2016. Процитовано 11 жовтня 2020.
  7. bin Abdat, Muhammad (17 січня 2018). غزال الكره العمانيه يونس امان في حوار مفتوح مع سبورت : العمانيون ليسوا مفاجأة..وهذه مشكلة الاعلام الخليجي. Sport KSA (араб.). Процитовано 11 жовтня 2020.
  8. Mubarak, Mohamed (19 січня 2019). يونس أمان: المنتخب العماني تطور وأطالب بالتجديد لفيربيك. Tooofa (араб.). Процитовано 11 жовтня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]