Яловицький Василь Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василь Федорович Яловицький
(Ялоцький, Єловицький)
POL COA Jełowicki.svg
Прапор
11-й Глухівський сотник
1678 — 1688
Попередник: Яків Жураківський (Жураховський) (1672- 1677 рр.)
Спадкоємець: Кіндрат Грудяка (1688 - 1689 рр.)
Прапор
13-й Глухівський сотник
1689 — 1696
Попередник: Кіндрат Грудяка (1688 - 1689 рр.)
Спадкоємець: Олексій Туранський (1699-1709 рр.)
 
Народження: невідомо
Смерть: 1712(1712)
Громадянство: Flag of the Cossack Hetmanat.svg Гетьманщина
Династія: Яловицькі
Батько: Федір Яловицький
Діти: Борис Ялоцький (родоначальник Борисенків)

Василь Федорович Яловицький (Ялоцький чи Єловицький; пол. Bazyli Jełowicki); ? — 1712[1]) — представник українського шляхетського роду, що бере свій початок, зокрема, у Кременецькому повіті, сотник Глухівської сотні у 1678—1696 роках (з перервами).

Біографія[ред. | ред. код]

У вересні 1689 року за поданням гетьмана Івана Мазепи отримав царську жалувану грамоту [2] і знову був обраний Глухівським сотником (до 1696 року).

Перед цим, у 1688—1689 роках Глухівським сотником був Кіндрат Пилипович Грудяка.[3]

Родина[ред. | ред. код]

Одружився на доньці брацлавського полковника Михайла Зеленського Марії (перед 1670 — 25.7.1725), вдові по бунчуковому товаришу Мануйлу Мануйловичу.

Його син Борис Ялоцький, значний військовий товариш, став родоначальником дворянського роду Борисенків.

Був вітчимом майбутнього Генерального осавула Івана Мануйловича (?—1740), якому склав протекцію на уряд глухівського сотника в 1714—1728 роках.[1]

Будівничий церков[ред. | ред. код]

Василь Ялоцький був замовником будівництва мурованого храму Святого Миколи у Глухові. 8 лютого 1693 р. він уклав контракт з майстром Матвієм Єфимовим. У контракті було вказано, що зразком для Миколаївської церкви має бути Михайлівська церква в Глухові, збудована тим самим майстром М.Єфимовим у 1692 р.[4]

Замовник обумовив у контракті все — від загальної композиції будівлі до найдрібніших архітектурних подробиць. Зокрема, Василь Ялоцький зажадав, щоб вівтар «квадрувався до копули».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Алфьоров Олександр. Нащадки гетьмана Олифеера Голуба: XVII–ХІХ ст. // Спеціальні історичні дисципліни. — К. : Інститут історії України, 2010. — № 17. — С. 63.
  2. Кривошея В. В. Козацька еліта Гетьманщини. — К. : ІПіЕНД імені І. Ф. Кураса НАН України, 2008. — 452 с.
  3. Павленко С. Статті та розвідки останніх літ. Урядники адміністрації Гетьманщини (1687—1709 рр.) // Оточення гетьмана Мазепи: соратники та прибічники. — К., 2004. — С. 554—571.
  4. Вечерський В. Церква Св. Миколи // Пам'ятки архітектури та містобудування України [Текст]: довідник Держ. реєстру нац. культ. надбання / В. В. Вечерський [та ін.] ; ред. А. П. Мандер, В. В. Вечерський. — К. : Техніка, 2000. — 1 блок (ХVІс.) + 2 блок (327с.) + 3 блок (320 с.: іл.).

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Кривошея В. В., Кривошея І. І., Кривошея О. В. Неурядова старшина Гетьманщини / В. В. Кривошея, І. І. Кривошея, О. В. Кривошея. — К. : «Стилос», 2009. — 604 с.
  2. Модзалевський В. Л. Малоросійській родословникъ. — Т. Второй: Е. — К. — К.:Типографія Т-ва Г. Л. Фронцкевича і Ко, 1910. — 720 с.