Ян Брейгель Молодший
Ян Брейгель Молодший | |
---|---|
нід. Jan Brueghel de Jonge | |
Народився | 13 вересня 1601 Антверпен |
Помер | 1 вересня 1678 Антверпен |
Підданство | королівство Іспанія |
Національність | фламандець |
Діяльність | художник |
Галузь | малярство |
Знання мов | нідерландська[1] |
Членство | Антверпенська гільдія святого Луки[d] |
Напрямок | бароко |
Жанр | пейзаж |
Magnum opus | Алегорія тюльпаноманії і Paradise with the Fall of Adam and Eved |
Конфесія | католицтво |
Рід | Брейгель |
Батько | Ян Брейгель старший |
Мати | Ізабелла Юд |
Родичі | Давід Тенірс молодший, David Teniers IIId, Пітер Брейгель молодший і Ян ван Кессель старший |
Брати, сестри | Амбросій Брейгель, Anna Bruegheld і Paschasia Bruegheld |
У шлюбі з | Ганна-Марія Янсенс |
Діти | 5 синів |
Ян Брейгель Молодший (Jan Brueghel de Jonge; 13 вересня 1601 — 1 вересня 1678) — фламандський художник, представник бароко.
Походив з мистецької родини Брейгелів. Син відомого фламандського художника Яна Брейгеля Старшого та Ізабели Юд. Народився у 1601 році в Антверпені (тоді іспанські Нідерланди). Через два роки після його народження померла мати і батько одружився з Катаріною ван Марієнбург.
Як первісток, Ян продовжив батьківську справу і став художником. У віці 10 років він поступив в учні до батька. Ян здійснював подорож по Італії у 1625 році, коли отримав звістку про смерть свого батька від холери. Він перервав свою подорож і негайно повернувся додому, де очолив антверпенську майстерню. Незабаром він досяг значущого становища, у 1630 році став деканом Гільдії Святого Луки.
Того ж року отримав велике замовлення від фрацузького королівського двору. Водночас став отримувати замовлення від володарів Австрії. Тривалий час мешкав у Парижі, повернувсь до Антверпену в 1657 році. З цього моменту постійно перебував у цьому місті. Помер 1678 року.
Протягом свого творчого шляху Ян Брейгель Молодший створював полотна в стилі, схожому на батьків. Часто він копіював роботи свого батька і продавав їх під його підписом.
Разом зі своїм братом Амброзієм писав пейзажі, натюрморти («Кошик із квітами», «Квітковий натюрморт»), алегоричні композиції («Алегорія смаку», «Алегорія світу», «Алегорія повітня та вогню», «Алегорія війни»), сценки з життя («Річковий пейзаж з птахами», «Портовий пейзаж з руїнами», «Алегорія тюльпаноманії»), роботи на міфологічні й біблейні мотиви («Адам за працею у полі», «Марія Магдалина, що молиться», «Мадонна з немовлям й Святим духом», «Сплячі німфи та сатири. Церера»), насичені дрібними деталями. Найвідоміший твір — «Адамів цикл» (1630-ті роки).
Твори Яна Молодшого відрізняються від робіт Яна Старшого дещо нижчою якістю та менш досконалою освітленістю.
Його справу продовжили сини Ян Пітер, Абрахам, Ян Батист, Пилип.
- ↑ Чеська національна авторитетна база даних
- Emmanuel Bénézit, Dictionnaire critique et documentaire des peintres, sculpteurs, dessinateurs et graveurs de tous les temps et de tous, vol. 2, éd. Gründ, 1999 (4e éd.), 13440 p., p. 874–875.