Ярослава Зорич
| Ярослава Зорич | |
|---|---|
| Народилася |
17 лютого 1917 Боляновичі, Мостиський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина |
| Померла |
2 листопада 2009 (92 роки) Торонто, Канада |
| Громадянство |
.svg){kind=small} Канада |
| Національність | українка |
| Діяльність | громадська діячка, журналістка |
| Родичі | Лариса Кондрацька (онука) |
| У шлюбі з | Богдан Зорич |
| Діти |
Квітка-Галина Зорич-Кондрацька Христина Гольман |
| Нагороди |
 |
Яросла́ва Зо́рич, також Сла́ва Зо́рич (17 лютого 1917, с. Боляновичі, нині Мостиський район, Львівська область — 2 листопада 2009, Торонто, Канада) — канадська журналістка та громадський діяч українського походження, заступниця президента Фундації ім. Олега Ольжича (1990—2008), редакторкою часописів «Жіночий світ» (1973—1988) та «Українка в світі» (1983—2002)
Життєпис[ред. | ред. код]
На еміграції з кінця Другої світової війни, у Канаді з 1948 року.
Була редакторкою часописів «Жіночий світ» (1973—1988) та «Українка в світі» з 1983 року, коли Екзекутива СФУЖО часопис перенеслися з Америки до Канади, і до 2000 року.[1]
В житті української громади 30 років була директоркою Курсів Українознавства, редакторкою журналу Організації Українок Канади (ОУК) «Жіночий Світ». У 1972—1975 — голова Централі ОУК і з тої позиції в 1972—1977 — заступниця голови СФУЖО. Пресова референтка СФУЖО, голова Резолюційної Комісії СФУЖО 1982—1987.
На VI Конгресі СФУЖО в 1992 Ярослава Зорич була відзначена почесним членством СФУЖО.
Ярослава Зорич померла 2 листопада 2009 року в Торонто[2].
Нагороди[ред. | ред. код]
- Шевченківська медаль Конґресу Українців Канади (1986)
- Медаль «За працю і звитягу» з ступеня (2009)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Оксана Бризгун-Соколик, почесна голова СФУЖО. Св. п. мґр. Ярославі Зорич. Архів оригіналу за 11 лютого 2015. Процитовано 11 лютого 2015.
- ↑ Ярослава Зорич. Некролог(англ.)
|
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |