Овад Ярослав

Ярослав Овад
Народився	9 листопада 1920(1920-11-09) Львів
Помер	24 липня 2003(2003-07-24) (82 роки) Канада
Громадянство	Польща→ Канада
Національність	українець
Військове звання	хорунжий
Конфесія	УГКЦ
У шлюбі з	Романа Сушко-Овад
Діти	Христина Овад Ярослава Овад

Овад Ярослав (9 листопада 1920, Львів — 24 липня 2003) — громадський діяч, хорунжий 14 гренадерської дивізізії Ваффен СС «Галичина», автор спогадів «Бо війна війною…».

Життєпис

Старшинський вишкіл у «Юнкершулє Брауншвайґ», зліва на право стоять: Степан Кукурудза, Ярослав Куницький, Вальтер Катаман, Ярослав Овад. Сидять: Михайло Палій, Остап Андрущакевич, Володимир Луців. Осінь 1944

Ярослав Овад народився у Львові 9 листопада 1920 року, в родині колишнього офіцера австрійської армії, який після війни працював державним службовцем у воєводстві. Мати походила з Старого Самбора. У 1939 році родина переселилася у Старий Самбір. Ярослав Овад закінчив Академічну Ґімназію у Львові. Юнаком був членом Пласту. Під час німецької окупації працював в крайсландвірдшафті (районному господарському уряді) та у «Маслосоюзі» в Старому Самборі.

Влітку 1943 року записався до Львівської політехніки, але стати студентом не довелося. Ідучи за покликанням серця та юнацького романтизму, пішов добровольцем до дивізії Галичина, де служили національно-свідомі українці. Був одним з перших добровольців. Після початкового рекрутського вишколу в Гайделяґрі, у січні 1944 року був призначений до складу сотні почесної варти на похороні віце-губернатора Галичини Оттона Бауера у Львові. У лютому-березні 1944 року — в бойовій групі Баєрсдорфа. Після короткого побуту в Нойгаммері та приділення до 29-го полку 14 гренадерської дивізії Ваффен СС «Галичина», на початку квітня 1944 року Овад виїхав на 3-місячний підстаршинський вишкіл в Ляуенбурґу на Помор'ї. Отримавши ранг хорунжого в березні 1945 році.

Добре описав у виданих 1999 року споминах «Бо війна війною…» про свою участь у війні. Перебуваючи два роки в таборі полонених в Ріміні, він вивчив італійську і французьку мови. Одружився з Романою Сушко, дочкою полковника Романа Сушка. Втік з полону полону до Франції у квітні 1947 року. У Франції народилися дочки Христина і Ярослава.

Помер Ярослав Овад 24 липня 2003 року в Канаді.

Посилання

• Ярослав Овад. «Бо війна війною…». Спомини