2Б18 «Нона-М»
| 2Б18 «Нона-М» | |
|---|---|
| Тип | Буксований міномет |
| Походження |  Росія |
| Історія виробництва | |
| Виробник | ЦНДІ «Точмаш» |
| Виготовлення | 1990-ті |
| Характеристики | |
| Вага | 390 кг. |
| Довжина | З гарматою наперед:2,8 м. |
| Обслуга | 4 ос. |
| Калібр | 120 мм. напівавтоматичний міномет |
| Підвищення | +25..+80 |
| Траверс | -12..+12 |
| Темп вогню | 8-10 п/хв. |
| Дальність вогню | |
| Ефективна | 8,8 км. |
2Б18 «Нона-М» — російський експериментальний буксирований міномет.
Розроблено в ЦНДІ «Точного машинобудування». Серійно не виготовлявся на озброєння не приймався.
Поруч зі створенням причіпної артилерійської гармати 2Б16 «Нона-К» було розпочато розробку комбінованого варіанта зброї. Комбінований міномет передбачалося використовувати як безвідкотний. У процесі розробки було зроблено кілька дослідних зразків. Через складність із забезпеченням боєприпасами та експлуатації, даний варіант буксируемого міномету було відкинуто. В результаті на озброєння було прийнято повністю уніфіковану з 2А51 гармату 2Б16 «Нона-К». Створені в ході розробок зразки надалі використовувалися як балістичні установки для відпрацювання боєприпасів.
Наприкінці 1990-х Міністерство оборони Росії знову виявило інтерес до створення причіпного казнозарядного міномета. ГРАУ видало технічне завдання для ЦНДІ «Точного машинобудування» на розробку міномета за шифром «Нона-М», проте через деякий час роботи з цієї теми були припинені у зв'язку з відсутністю фінансування. Пізніше всі напрацювання на тему «Нона-М» були використані при створенні 2Б23 «Нона-М1».
2Б18 був казнозарядним нарізним мінометом з автоматичним відмиканням казенної частини. Міномет розміщувався на колісному ходу. Як тягач передбачалося використовувати автомобілі ГАЗ-66 і УАЗ-469.