Калібр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Набої калібру 9мм

Калібр (рос. калибр; англ. caliber, gauge; нім. Kaliber n, Kalibermaß n, Lehre f) — у військовій справі, вимір діаметру ствола вогнепальної або іншої зброї. Є одним із способів стандартизації зброї та набоїв. Для нарізної зброї може визначатись як по відстані між протилежними полями нарізів, так і між нарізами. Також для снарядів, мін, бомб, може дорівнювати діаметру найбільшого перетину.

У різних системах стандартизації має різне значення. Так для старовинної гладкоствольної артилерії калібр вимірювався вагою ядра. Наприклад, артилерійська система Грибоваля передбачала озброєння армії гарматами трьох калібрів: 4 фунти, 8 фунтів і 12 фунтів. При цьому в залежності від матеріалу ядра його діаметр міг значно коливатись і тому на початку історії гладкоствольної артилерії існували різні таблиці для кам'яних, чавунних та свинцевих ядер, які в свою чергу коливались в залежності від прийнятого на той час у даній країні фунту. Коли з'явились нарізні гармати, що стріляли вже не круглими ядрами, а витягнутими снарядами, старий спосіб визначення калібру зберігся, але прийняв досить химерні форми, калібр тепер позначав якби ця гармата стріляла ядрами, то скільки би важило ядро відповідного для цієї гармати діаметру. Згодом від цієї штучної системи поступово відмовились і калібр зброї визначається діаметром каналу ствола в міліметрах, дюймах, лініях (2,54 мм).

Нарізна зброя[ред.ред. код]

Стволи різних перерізів та способи вимірювання (A, B) калібру

Для нарізної зброї існують два основних способи визначення діаметру ствола: вимірюється відстань або між внутрішніми краями нарізів (А на малюнку), або між протилежними їх краями (В на малюнку), тобто або найменший, або найбільший діаметр порожнини ствола. Перший спосіб традиційно використовується в США, другий вважається стандартним і розповсюджений у решті світу, але завдяки впливу США в світі спостерігається конкуренція обох способів. Наприклад у патрона 9×18 мм ПМ найбільший калібр ствола 9,25 мм і реальний діаметр кулі 9,27 мм, а у набагато більш поширеного 9×19 мм Парабелум найбільший діаметр ствола близько 9 мм і діаметр кулі 9,01-9,03 мм. Більше того, можна спостерігати історичну зміну способу визначення нарізів на теренах колишньої Російської імперії. Так всі російські патрони калібром 7,62 мм, тобто 3 лінії, мають однаковий діаметр ствола і однаковий або майже однаковий (зазвичай дещо більший задля обтюрації) діаметр кулі зі всіма світовими 3-лінійними набоями — 7,82-7,9 мм. Калібр в них визначається по найбільшому діаметру ствола. В той же час набагато молодші патрони 5,45×39 мм та 5,45 × 18 мм при тому, що мали б мати метричне позначення 5,4 мм мають реальний діаметр кулі аж 5,62-5,63 мм з чого видно, що калібр в них позначається по найменшому діаметру ствола. У той же час в деяких країнах (наприклад Іспанії) використовується проміжний варіант визначення калібру — відстань між виступом нарізу та протилежним їй поглибленням.

Калібр в країнах, що використовує метричну систему мір, визначається в міліметрах з, якщо це потрібно, двома знаками після коми. Для гармат, зазвичай, позначення калібру округлюють до міліметра. Інколи для гармат позначення калібру округлюють з точністю до 5 міліметрів або навіть з точністю до сантиметра. В країнах, що використовують англійську систему мір, калібр вимірюється в дюймах а для стрілецької зброї в десяткових долях дюйма. Для стрілецької зброї 0 перед позначенням не ставиться а на початку позначення використовується крапка: .45, .300. При цьому в США для позначення калібрів вітчизняної розробки зазвичай має значення лише 2 знаки після коми і калібр вимірюється в сотих доля дюйма: .25, .32, .40. Калібри закордонного (для США) походження зазвичай мають інші принципи позначення. В Великобританії калібр вимірюється в тисячних долях дюйма: .303, .375. В той же час слід окремо наголосити, що дюймове позначення калібру дуже часто умовне і не відповідає реальному калібру ствола і може служити лише орієнтиром. Особливо це характерно для короткоствольної зброї. Так, наприклад, і .38 і .357 відповідають калібру 9 мм.

Для авіаційних бомб калібр зазвичай визначається не за діаметром а за масою в залежності від країни у фунтах або кілограмах.

Слід зазначити, що для обтюрації порохових газів типові каліберні боєприпаси нарізної зброї мають мають максимальний діаметр кулі чи снаряду дещо більший за максимальний внутрішній діаметр ствола.

Гладкоствольна зброя[ред.ред. код]

Для гладкоствольних мисливських рушниць калібри вимірюються інакше: число калібру означає кількість куль, які можна відлити з 1 англійського фунта свинцю (453,6 г). Кулі при цьому повинні бути сферичні, однакові по масі і діаметру, який рівний внутрішньому діаметру ствола в середній його частині. Чим менше діаметр ствола, тим більше кількість куль. Таким чином двадцятий калібр більше шістнадцятого, а шістнадцятий більше дванадцятого. У той же час стандартизація діаметру стволів гладкоствольної зброї не є строгою і тому в залежності від виробника для одного і того ж калібру реальний внутрішній діаметр ствола може дещо коливатись.

Крім того, для гладкоствольної зброї масово використовується практика зміни діаметру каналу ствола в районі дульного зрізу для регулювання характеру розсіювання шроту. Частіше всього канал ствола дещо звужують — це так званий чок, хоча інколи використовується і розтруб та інші форми зміни діаметру ствола. Також інколи у чоковому звуженні роблять нарізи. Такі стволи мають назву «парадокс» але при довжині нарізної частини менше 140 мм зброя за законами України продовжує вважатись гладкоствольною.

Позначення калібру Варіант позначення Діаметр ствола, мм Різновиди
~68 .410 10.4 -
~37 .50 12,7 -
36 - 12.9 -
32 - 13.4 -
28 - 13.8 -
24 - 14.7 -
20 - 15.6 (15.5 magnum) -
16 - 16.8 -
12 - 18.5 (18.2 magnum) -
10 - 19.7 -
4 - 26.5 -


Окрім калібру, набої для рушниць можуть відрізнятись довжиною гільзи та патронника. При цьому, зазвичай, набої з меншою довжиною гільзи можна використовувати в рушницях того ж калібру, але з довшим патронником (але не навпаки). Для 12-го калібру стандартом патронника є 70 мм (2¾ дюйма), хоча існує велика кількість старої зброї з довжиною патронника 65 мм. Вважається, що стрільба з рушниці з патронником 65 мм патроном з гільзою 70 мм допустима але вкрай не рекомендується і допускається лише шротом не максимальної наважки із пластикової гільзи і не для всякої рушниці. Рушниці з патронником 76 мм (3 дюйма) та набої з такою довжиною гільзи називають «Магнум». Також існують набої та зброя під них з довжиною гільзи 89 мм (3½ дюйма), яку називають «Супер-Магнум»[1]. Існує думка, що все ж не варто стріляти деякими типами куль з патрону коротшого за патронник зброї, бо це призводить до ризику перекосу кулі в районі перехідного конусу.

Довжину ствола гармати в артилерії частіше виражають в калібрах — скільки разів діаметр каналу ствола укладеться в довжині ствола, стільком калібрам рівна довжина ствола зброї.

Класифікація калібрів на теренах колишнього СРСР[ред.ред. код]

По калібру стрілецька зброя ділиться на зброю
  • малого калібру. Стрілецька зброя калібру до 6,35 мм включно (пістолет Марголіна, гвинтівки СМ-2, ТОЗ-8/12, автомат АК-74)
  • нормального калібру. Стрілецька зброя калібру понад 6,35 до 9 мм (пістолети ТТ, ПМ, снайперська гвинтівка СВД, автомати АК, АКМ, гвинтівка Мосіна)
  • великого калібру Стрілецька зброя калібру понад 9 до 14.5 мм (в окремих випадках калібр стрілецької зброї може перевищувати 14,5 мм)

Розподіл між кулеметом і автоматичною гарматою прийнято вважати по 20 мм. Тому, наприклад, 20 мм німецька зенітна гармата Флак-30 вже є гарматою.

Але зустрічається і стрілецька нарізна зброя калібру 20 мм і більше. Зазвичай це так звані "протитанкові рушниці" або "антиматеріальні гвинтівки". У той же час в середовищі розробників зброї малокаліберні, зазвичай автоматичні, гармати калібром до 30 мм включно об'єднують зі стрілецькою зброєю в одну групу малокаліберної зброї.

Випадають з цієї класифікації також і гранатомети і тому їх прийнято класифікувати як зброю підтримки.

Примітки[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  • studopedia.org/7-14411.html — НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ОБОРОНИ, Кафедра підготовки офіцерів запасу, НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК з дисципліни „Вогнева підготовка” автор - викладач кафедри підготовки офіцерів запасу Голік В.П.