Калібр
Калібр (від араб. قالب qālib, «форма» через італ. kalibro, «діаметр, розмір»[1]) — у військовій справі вимір діаметра ствола вогнепальної або іншої зброї. Є одним із способів стандартизації зброї та набоїв. Для нарізної зброї може визначатись як за відстанню між протилежними полями (виступами) нарізів (стандарти СРСР), так і між протилежними поверхнями дна нарізів (стандарти НАТО). Також для снарядів, мін, бомб може дорівнювати діаметру найбільшого перетину.
У різних системах стандартизації має різне значення. Так, для старовинної гладкоствольної артилерії калібр вимірювався вагою ядра. Наприклад, артилерійська система Грибоваля передбачала озброєння армії гарматами трьох калібрів: 4 фунти, 8 фунтів і 12 фунтів. При цьому залежно від матеріалу ядра його діаметр міг значно коливатись і тому на початку історії гладкоствольної артилерії існували різні таблиці для кам'яних, чавунних та свинцевих ядер, які у свою чергу коливались залежно від прийнятого на той час у даній країні фунту. Коли з'явились нарізні гармати, що стріляли вже не круглими ядрами, а витягнутими снарядами, старий спосіб визначення калібру зберігся, але прийняв досить химерні форми: калібр тепер позначав якби ця гармата стріляла ядрами, то скільки би важило ядро відповідного для цієї гармати діаметра. Згодом від цієї штучної системи поступово відмовились, і калібр зброї визначається діаметром каналу ствола в міліметрах, дюймах, лініях (2,54 мм).
Нарізна зброя[ред. | ред. код]
Для нарізної зброї існують два основних способи визначення діаметра ствола: вимірюється відстань або між протилежними полями нарізів (А на малюнку), або між протилежними нарізами (В на малюнку), тобто або найменший, або найбільший діаметр порожнини ствола. Спосіб В традиційно використовується в США, спосіб А вважається стандартним і розповсюджений у решті світу, але завдяки впливу США в світі спостерігається конкуренція обох способів. Наприклад у патрона 9×18 мм ПМ найбільший калібр ствола 9,25 мм і реальний діаметр кулі 9,27 мм, а у набагато більш поширеного 9×19 мм Парабелум найбільший діаметр ствола близько 9 мм і діаметр кулі 9,01-9,03 мм. Більше того, можна спостерігати історичну зміну способу визначення нарізів на теренах колишньої Російської імперії. Так всі російські патрони калібром 7,62 мм, тобто 3 лінії, мають однаковий діаметр ствола і однаковий або майже однаковий (зазвичай дещо більший задля обтюрації) діаметр кулі зі всіма світовими 3-лінійними набоями — 7,82-7,9 мм. Калібр в них визначається по найбільшому діаметру ствола. В той же час набагато молодші патрони 5,45×39 мм та 5,45 × 18 мм при тому, що мали б мати метричне позначення 5,4 мм мають реальний діаметр кулі аж 5,62-5,63 мм з чого видно, що калібр в них позначається по найменшому діаметру ствола. У той же час в деяких країнах (наприклад Іспанії) використовується проміжний варіант визначення калібру — відстань між виступом нарізу та протилежним їй поглибленням.
Калібр в країнах, що використовує метричну систему мір, визначається в міліметрах з, якщо це потрібно, двома знаками після коми. Для гармат, зазвичай, позначення калібру округлюють до міліметра. Інколи для гармат позначення калібру округлюють з точністю до 5 міліметрів або навіть з точністю до сантиметра. В країнах, що використовують англійську систему мір, калібр вимірюється в дюймах а для стрілецької зброї в десяткових долях дюйма. Для стрілецької зброї 0 перед позначенням не ставиться а на початку позначення використовується крапка: .45, .300. При цьому в США для позначення калібрів вітчизняної розробки зазвичай має значення лише 2 знаки після коми і калібр вимірюється в сотих доля дюйма: .25, .32, .40. Калібри закордонного (для США) походження зазвичай мають інші принципи позначення. У Великій Британії калібр вимірюється в тисячних долях дюйма: .303, .375. В той же час слід окремо наголосити, що дюймове позначення калібру дуже часто умовне і не відповідає реальному калібру ствола і може служити лише орієнтиром. Особливо це характерно для короткоствольної зброї. Так, наприклад, і .38 і .357 відповідають калібру 9 мм.
Для авіаційних бомб калібр зазвичай визначається не за діаметром, а за масою залежно від країни у фунтах або кілограмах.
Слід зазначити, що для обтюрації порохових газів типові каліберні боєприпаси нарізної зброї мають максимальний діаметр кулі чи снаряду дещо більший за максимальний внутрішній діаметр ствола.
Гладкоствольна зброя[ред. | ред. код]
Для гладкоствольних мисливських рушниць калібри вимірюються інакше: число калібру означає кількість куль, які можна відлити з 1 англійського фунта свинцю (453,6 г). Кулі при цьому повинні бути сферичні, однакові за масою й діаметром, який рівний внутрішньому діаметру ствола в середній його частині. Чим менше діаметр ствола, тим більше кількість куль. Таким чином дванадцятий калібр більше шістнадцятого, а шістнадцятий більше двадцятого. У той же час стандартизація діаметра стволів гладкоствольної зброї не є строгою і тому залежно від виробника для одного і того ж калібру реальний внутрішній діаметр ствола може дещо коливатись.
Крім того, для гладкоствольної зброї масово використовується практика зміни діаметра каналу ствола в районі дульного зрізу для регулювання характеру розсіювання шроту. Частіше всього канал ствола дещо звужують — це так званий чок, хоча інколи використовується і розтруб та інші форми зміни діаметра ствола. Також інколи у чоковому звуженні роблять нарізи. Такі стволи мають назву «парадокс» але при довжині нарізної частини менше 140 мм зброя за законами України продовжує вважатись гладкоствольною.
| Позначення калібру | Варіант позначення | Діаметр ствола, мм | Різновиди |
|---|---|---|---|
| ~68 | .410 | 10.4 | - |
| ~37 | .50 | 12,7 | - |
| 36 | - | 12.9 | - |
| 32 | - | 13.4 | - |
| 28 | - | 13.8 | - |
| 24 | - | 14.7 | - |
| 20 | - | 15.6 (15.5 magnum) | - |
| 16 | - | 16.8 | - |
| 12 | - | 18.5 (18.2 magnum) | - |
| 10 | - | 19.7 | - |
| 4 | - | 26.5 | - |
Окрім калібру, набої для рушниць можуть відрізнятись довжиною гільзи та патронника. При цьому, зазвичай, набої з меншою довжиною гільзи можна використовувати в рушницях того ж калібру, але з довшим патронником (але не навпаки). Для 12-го калібру стандартом патронника є 70 мм (2¾ дюйма), хоча існує велика кількість старої зброї з довжиною патронника 65 мм. Вважається, що стрільба з рушниці з патронником 65 мм патроном з гільзою 70 мм допустима але вкрай не рекомендується і допускається лише шротом не максимальної наважки із пластикової гільзи і не для всякої рушниці. Рушниці з патронником 76 мм (3 дюйма) та набої з такою довжиною гільзи називають «Магнум». Також існують набої та зброя під них з довжиною гільзи 89 мм (3½ дюйма), яку називають «Супер-Магнум»[2]. Існує думка, що все ж не варто стріляти деякими типами куль з патрону, коротшого за патронник зброї, бо це призводить до ризику перекосу кулі в районі перехідного конуса.
Довжину ствола гармати в артилерії частіше виражають в калібрах — скільки разів діаметр каналу ствола укладеться в довжині ствола, стільком калібрам рівна довжина ствола зброї.
Класифікація калібрів на теренах колишнього СРСР[ред. | ред. код]
- По калібру стрілецька зброя ділиться на зброю
- малого калібру. Стрілецька зброя калібру до 6,35 мм включно (пістолет Марголіна, гвинтівки СМ-2, ТОЗ-8/12, автомат АК-74)
- нормального калібру. Стрілецька зброя калібру понад 6,35 до 9 мм (пістолети ТТ, ПМ, снайперська гвинтівка СВД, автомати АК, АКМ, гвинтівка Мосіна)
- великого калібру Стрілецька зброя калібру понад 9 до 14.5 мм (в окремих випадках калібр стрілецької зброї може перевищувати 14,5 мм)
Розподіл між кулеметом і автоматичною гарматою прийнято вважати по 20 мм. Тому, наприклад, 20 мм німецька зенітна гармата Флак-30 вже є гарматою (8.8 cm SK C/30 naval gun).
Але зустрічається і стрілецька нарізна зброя калібру 20 мм і більше. Зазвичай це так звані «протитанкові рушниці» або «антиматеріальні гвинтівки». У той же час в середовищі розробників зброї малокаліберні, зазвичай автоматичні, гармати калібром до 30 мм включно об'єднують зі стрілецькою зброєю в одну групу малокаліберної зброї.
Випадають з цієї класифікації також і гранатомети і тому їх прийнято класифікувати як зброю підтримки.
- Поділ артилерії по калібру
За калібром розрізняють гармати малого (20–75 мм), середнього (76–152 мм) та великого (більше 152 мм) калібру[3].
- Поділ зенітної артилерії по калібру
Зенітні гармати класифікуються за калібром : малого — від 20 до 60 мм, середнього — 60—100 мм, великого — понад 100 мм[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
- ↑ Боеприпасы для боевого гладкоствольного оружия (патроны для тактических ружей - дробовиков). World Guns. Архів оригіналу за 3 листопада 2014. Процитовано 6 лютого 2014.
- ↑ Енциклопедія сучасної України. Артилерія.
- ↑ Зенітна гармата
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- ВЭС — М.: Воениздат, 1984 (рос.)
- Журнал «Сержант», № 11
- Альманах «Солдат» новий, № 13
Посилання[ред. | ред. код]
- НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ОБОРОНИ, Кафедра підготовки офіцерів запасу, НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК з дисципліни «Вогнева підготовка» автор — викладач кафедри підготовки офіцерів запасу Голік В. П.