3-тя кавалерійська дивізія (Російська імперія)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| 3-тя кавалерійська дивізія | |
|---|---|
| На службі | 1875 — 1918 |
| Країна |  Російська імперія  УНР |
| Належність | Російська імператорська армія  Армія УНР |
| Вид | сухопутні війська |
| Тип | Кавалерія |
| Чисельність | 16 000 |
| Командування | |
| Поточний командувач | Армія УНР Біскупський Василь Вікторович |
3-тя кавалерійська дивізія — кавалерійське з'єднання в складі Російської імператорської армії. З початком Української революції 1917—1921 рр. дивізія була частково українізована. Штаб дивізії: Ковно. Входила в 3-й армійський корпус.
Восени 1917 року як вказує Михайло Ковальчук частина бійців 3-й кавалерійської дивізії визнала радянську владу частина оголосила нейтралітет. При цьому на карті що вміщена в книгу Ковальчука М. зазначено що 3-тя кавалерійська дивізія була наполовину украінізірованна.[1]
Про те, що частина дивізії в кінці 1917 року була україномовна писав у своїй книзі Українська армія в боротьбі за державність Лев Шанковський.[2]
3-тя кавалерійська дивізія брала участь у Першій світовій війні, зокрема Східно-Прусської операції 1914 року [3] та в Люблин-Холмській битві 9-22 липня 1915 року[4][5].
10 лютого 1918 року Антонов-Овсієнко наказав комісару Ізюмського повіту Шарову роззброїти залишки дивізії яка перебувала в районі Покровська. Матеріальна частина дивізії була передана в ЦШКГД[6].
Станом на 18 січня 1918 року[7]:
Підкорилися РНК РРФСР
- 3-й драгунський Новоросійський полк
- 3-й уланський Смоленський полк
- 3-й Донський козачий полк
- 3-й кінно-артилерійський дивізіон
Заявили про нейтралітет
- 3-й гусарський Єлисаветградський полк — Токаєв Ахмет Хасакоевіч розстріл на початку 1918 року в Донбасі при спробі переходу до добровольців.
Станом на 31 січня Антонов-Овсієнко заявляв що вже половина дивізії заявила про свій нейтралітет[8].
Більшовик Вишняков пише що в кінці лютого 1918 дивізія була ліквідована. Частина дивізії українізувалася і пішла похідним порядком частина, кинули зброю і розійшлися по домівках.
- 1-ша бригада (Ковно)
- 3-й драгунський Новоросійський Е. І. В. Великої Княгині Олени Володимирівни полк
- 3-й уланський Смоленський Імператора Олександра III полк
- 2-га бригада (Ковно)
- 3-й гусарський Єлисаветградський Е. І. В. Великої Княжни Ольги Миколаївни полк
- 3-й Донський козачий Єрмака Тимофійовича полк
- 3-й кінно-артилерійський дивізіон (Ковно)
- 27.07.1875 — хх.хх.1879 — генерал-лейтенант барон Гершау, Олександр Петрович
- 12.04.1880 — 18.11.1894 — генерал-майор (з 15.05.1883 генерал-лейтенант) Краєвський, Костянтин Станіславович
- 24.11.1894 — 17.08.1898 — генерал-майор (з 14.05.1896 генерал-лейтенант) Сухотін, Микола Миколайович
- 24.11.1898 — 12.01.1905 — генерал-лейтенант Волькенау, Іван Васильович
- 08.03.1905 — 29.12.1906 — генерал-лейтенант Бістро, Олександр Миколайович
- 29.12.1906 — 24.07.1908 — генерал-лейтенант Оболешев, Олександр Дмитрович
- 31.08.1908 — 15.05.1912 — генерал-лейтенант Шейдеман, Сергій Михайлович
- 21.05.1912 — 18.08.1914 — генерал-майор (з 03.10.1913 генерал-лейтенант) Бельгард, Володимир Карлович
- 22.08.1914 — 13.04.1917 — генерал-майор (з 06.12.1914 генерал-лейтенант) Леонтович, Євген Олександрович
- 16.05.1917 — 29.04.1918 — генерал-майор Біскупський Василь Вікторович
- 27.07.1875 — 06.02.1876 — полковник Макшеєв-Машона, Микола Олександрович
- 04.11.1880 — 23.12.1889 — полковник Волькенау, Іван Васильович
- 05.02.1890 — 24.02.1892 — полковник Гарнак, Олександр Леонтійович
- 11.03.1892 — 09.01.1895 — полковник М. Н. Есаулов
- 09.01.1895 — 20.07.1895 — в. д. полковник Бобир, Микола Павлович
- 28.07.1895 — 28.01.1900 — Генерального штабу полковник Зарубін, Микола Олександрович
- 17.02.1900 — 24.03.1901 — в. д. полковник Бенескул, Володимир Онуфрійович
- 21.03.1901 — 03.03.1903 — полковник Іозефовіч, Фелікс Домінікович
- 24.04.1903 — 22.02.1907 — полковник Петерс, Володимир Миколайович
- 22.02.1907 — 17.07.1907 — полковник Усов, Адріан Володимирович
- 17.07.1907 — 22.01.1911 — полковник Рубець, Федір Васильович
- 05.02.1911 — 18.10.1914 — полковник Максимович-Васильківський, Павло Васильович
- 08.11.1914 — 09.05.1915 — полковник А. П. Разгонов
- 14.06.1915 — 22.07.1915 — полковник Н. Н. Жілін
- 16.08.1915 — 16.09.1917 — в. д. підполковник Щербаков, Микола Петрович
- 1917 — підполковник Крейтер, Володимир Володимирович
- 31.08.1881 — 31.10.1881 — генерал-майор Мов, Микола Костянтинович
- 31.10.1881 — 22.06.1886 — генерал-майор сукна, Фрідріх Фрідріхович
- 22.06.1886 — після 01.01.1891 — генерал-майор Арнольді, Євген Кирилович
- 06.09.1891 — 12.05.1897 — генерал-майор Желтухин, Антон Миколайович
- 26.05.1897 — 09.04.1899 — генерал-майор Дембський, Костянтин Варфоломійович
- 28.04.1899 — 03.02.1904 — генерал-майор Карганов, Адам Соломонович
- 04.02.1904 — 03.05.1908 — генерал-майор Коломнін, Дмитро Дмитрович
- 03.05.1908 — 29.01.1915 — генерал-майор Торнау, Олександр Георгійович
- 27.02.1915 — 25.06.1915 — генерал-майор Ладиженський, Гавриїл Михайлович
- 25.06.1915 — 26.06.1916 — генерал-майор Залеський, Петро Іванович
- 26.06.1916 — 04.01.1917 — генерал-майор Ярмінскій Олександр Францевич
- 15.01.1917 — 16.05.1917 — генерал-майор Біскупський, Василь Вікторович
- 19.05.1917 — полковник Хмиря, Петро Євгенович Командири 2-ї бригади
- 27.07.1875 — 12.04.1880 — генерал-майор Краєвський, Костянтин Станіславович
- 20.04.1880 — 01.11.1889 — генерал-майор Жданов, Володимир Петрович
- 07.02.1890 — 17.11.1890 — генерал-майор Мандрикін, Олексій Григорович
- 26.11.1890 — 07.11.1895 — генерал-майор Иловайский, Ілля Васильович
- 20.11.1895 — 04.04.1901 — генерал-майор Трегубов, Олександр Олександрович
- 14.04.1901 — 18.02.1910 — генерал-майор Верба, Федір Семенович
- 23.02.1910 — 22.06.1912 — генерал-майор Іванов, Олександр Миколайович
- 22.06.1912 — 09.11.1913 — генерал-майор Миколаїв, Андрій Михайлович
- 09.11.1913 — 11.10.1914 — генерал-майор барон фон Майдель, Володимир Миколайович
- 26.12.1914 — генерал-майор Хандак, Павло Георгійович
- 06.05.1895 — 28.12.1895 — полковник Левицький, Олександр Пафнутьевич
- 01.01.1896 — 02.05.1900 — полковник Слезкин, Олексій Михайлович
- 22.05.1900 — 18.02.1907 — полковник Блюмер, Каспар Миколайович
- 14.03.1907 — 25.08.1908 — полковник Белькович, Микола Миколайович
- 25.08.1908 — 10.12.1913 — полковник Давидов, Григорій Олексійович
- 13.01.1914 — 31.03.1915 — полковник Захарченко, Іван Олександрович
- 11.05.1915 — полковник С. Д. Полянскій
- Біскупський Василь Вікторович
- Григор'єв Георгій Володимирович — начальник похідної канцелярії Гетьмана.
- Сілін Анатолій Георгійович — полковник Армії УНР.
- ↑ Ковальчук М. Битва двох революцій: Перша війна Української Народної Республіки з Радянської Росією. 1917‒1918 pp. Стр 446
- ↑ Шанковський Л. Українська армія в боротьбі за державність. Стр 42
- ↑ Конница в Восточной Пруссии, 1914-й. Пилькален и Каушен. btgv.ru. Процитовано 24 жовтня 2020.
- ↑ Люблин-Холмская битва 1915 г. Ч. 1. Три стратегических направления. btgv.ru. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 9 вересня 2020.
- ↑ Люблин-Холмская битва 1915 г. Ч. 7. Финальный аккорд. btgv.ru. Архів оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 14 грудня 2020.
- ↑ Антонов-Овсеенко В. А. Записки о гражданской войне: в 4 т. — Том 1. Стр 236
- ↑ Антонов-Овсеенко В. А. Записки о гражданской войне: в 4 т. — Том 1. Стр 108
- ↑ Антонов-Овсеенко В. А. Записки о гражданской войне: в 4 т. — Том 1. Стр 221
- Страница на Regiment.ru [Архівовано 13 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Российский государственный военно-исторический архив. Путеводитель. Том 2. 2006
- Антонов-Овсеенко В. А. Записки о гражданской войне: в 4 т. — Том 1. — М.: Высший военный редакционный совет, 1924. — 271 с.;
- Ковальчук М. Битва двох революцій: Перша війна Української Народної Республіки з радянською Росією. 1917—1918 pp. / НАН України. Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. — Т. 1. — К.: Видавничий дім «Стилос», 2015. — 608 с.
- Шанковський Л. Українська армія в боротьбі за державність. Мюнхен, 1958 — 319 с.