4′33″

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

П'єса «4′33″» («Чотири тридцять три», інакше — «Чотири хвилини тридцять три секунди») — твір американського композитора Джона Кейджа для вільного складу інструментів, який складається з трьох частин. Тривалість твору відповідає його назві: по частинах це, починаючи з першої, — 30 секунд, 2 хвилини 23 секунди і 1 хвилина 40 секунд, відповідно. Протягом всього виконання твору учасники ансамблю не утворюють ніяких звуків зі своїх інструментів. За задумом автора змістом кожного з трьох фрагментів є ті звуки навколишнього середовища, які будуть почуті під час прослуховування композиції.

Прем'єра композиції[ред.ред. код]

В 1952 р. під час своїх акустичних експериментів в звукоізольованій лабораторії Гарварду Кейдж зробив відкриття "Я почув, що тишина - це не відсутність звуку, а робота моєї нервової системи і циркуляція крові ". Ця ідея стала поштовхом до написання "4'33". Вперше п'єса була представлена піаністом Девідом Тюдором на Благочинному концерті, організованому в підтримку творчості в області сучасного мистецтва, в Вудстоці 29 серпня 1952 року[1]. Реакція публіки була неоднозначною. Більшість з них незнали як слухати те що називається тишою. Деякі з них встали і покинули зал, дехто метушившись в кріслі чекав поки піаніст щось гратиме. Вітер, краплі дощу, перешіптування публіки - всі ці звуки створювали шумовий ефект п'єси.

Більшість мистецтвознавців вважає що Джон Кейдж своєю композицією створює той простір, який мимоволі починає виробляти якісь звуки, починає звучати. І цей простір заставляє в себе вслуховуватись.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


музика Це незавершена стаття про музику.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.