Метод ехометрії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 09:08, 12 листопада 2012, створена DixonDBot (обговорення | внесок) (Зняття категоризації шаблоном "МГЕ"; косметичні зміни)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Метод ехометрії (рос. метод эхометрии; англ. echometry method; нім. echometrische Methode f) – метод визначення глибини розміщення рівня рідини у свердловині за допомогою ехолота. Принцип дії ехолота полягає в тому, що, підриваючи пороховий заряд на гирлі свердловини, в затрубний простір посилають звуковий імпульс. Через деякий час імпульс, відбитий рідиною, повертається на поверхню і реєструється чутливим приладом. Знаючи час проходження імпульсу і швидкість звуку в газовому середовищі, можна визначити глибину знаходження рівня рідини за формулою:

Нр=vзtр/2,

де vз – швидкість поширення звукової хвилі;

tр – час проходження хвилі від гирла до рівня і назад.

Цей метод широко застосовується для гідродинамічного дослідження штангово-насосних свердловин.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]