Трансмісійний коефіцієнт
Трансмісійний коефіцієнт (англ. transmissions coefficient) — вiдношення числа атомних ансамблiв, що переходять у продукти, до числа атомних ансамблiв, що досягли центра сiдловини поверхнi потенцiальної енергiї (як правило, менше від одиницi). Ймовірність того, що активований комплекс, утворений з реактантів, перейде в продукти, а не повернеться назад у реактанти. За теорією абсолютних швидкостей хімічної реакції визначається як коефіцієнт γ в рівнянні: k = γτ (kBT/h) (QTS/QR) exp(–ΔETS/RT), де k — константа швидкості реакції, Q — статистична сума станів, τ — величина тунельного ефекту, (ΔΕTS) — висота енергетичного бар'єра.
Інколи трансмісійним коефіцієнтом вважається γτ. Він є рівним 1 при умові, що перетворення реактантів у продукти настає при кожному досягненні реактантами вершини бар'єра.
Література
- Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.
Примітки
|
Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |