ICE 3

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ICE 3
ICE 3 на естакаді в Падерборн.
Основні дані
Роки виробництва1997 - наш час
Країна виробництваНімеччина Німеччина
ВиробникSiemens, Bombardier
Побудовано поїздів84
Технічні дані
Рід струму і напруга
у контактній мережі
BR403: змінний 15 кВ 16,7 Гц;
BR406: змінний 25 кВ 50 Гц, змінний 15 кВ 16,7 Гц, постійний 1,5 кВ, постійний 3 кВ
Пасажиромісткість356/362 осіб
Матеріал вагонаалюміній
Маса409 т, 435 т (в залежності від модифікації)
Конструкційна швидкість330 км/год
Довжина вагона200,84 м
Ширина2950 мм
Висота3890 мм
Ширина колії1435 мм
Тип ТЕДасинхронний
Експлуатація
Країна експлуатаціїНімеччина Німеччина, Швейцарія Швейцарія, Франція Франція, Австрія Австрія, Нідерланди Нідерланди, Бельгія Бельгія
Роки експлуатації2000 — нині
CMNS: ICE 3 у Вікісховищі

ICE 3 — третє серійне сімейство німецьких швидкісних електропоїздів ICE. Чотири поїзди ICE International належать Nederlandse Spoorwegen . На основі ICE 3 Siemens розробив новий тип поїзда Siemens Velaro.

50 з 67 одиниць працюють в Німеччині (BR 403). 17 одиниць (у тому числі чотири з Nederlandse Spoorwegen) є сумісним з іншими системами і виконують рейси також в Нідерланди та Бельгію (BR 406).

Посилання

  • Історія ICE 3(англ.)
  • ICE 3(нім.)

Джерела

  • Michael Krische: ICE — InterCityExpress — ICE 1 · ICE 2 · ICE 3 · ICE TD · ICE T · ICE S, GeraNova Verlag, ISBN 3-7654-7110-0
  • Heinz Kurz: InterCityExpress. Die Entwicklung des Hochgeschwindigkeitsverkehrs in Deutschland. EK-Verlag, Freiburg 2009, ISBN 978-3-88255-228-7