Сибірська (станція метро)
55°02′32″ пн. ш. 82°55′15″ сх. д. / 55.04222° пн. ш. 82.92083° сх. д.
| Сибірська | |
|---|---|
.jpg) | |
| Загальні дані | |
| Тип | трипрогінна колонна мілкого закладення |
| Глибина закладення | 16 м |
| Кількість | 1 |
| Тип | острівна |
| Форма | пряма |
| Довжина | 100 м |
| Ширина | 10 м |
| Дата відкриття | 31 грудня 1987 року |
| Архітектор(и) | Питерский В.В (рос.) |
| Інженер(и)-конструктор(и) | В. И. Романов (рос.) |
| Будівельник(и) | ТЗ № 29 «Новосибірськметробуд» |
| Пересадка на | 1 Червоний проспект |
| Виходи до | Червоний просп. , вул. Гоголя та вул. Мічуріна |
| Час відкриття | 06:00 |
| Час закриття | 0:00 |
 | |
| Дзержинська лінія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
«Сибірська» (рос. Сибирская) — станція Дзержинської лінії Новосибірського метрополітену. Розташована в Центральному районі Новосибірська, на розі вулиці Гоголя з вулицею Мічуріна.
Введена в експлуатацію в складі першої ділянки Дзержинської лінії 31 грудня 1987, разом зі станцією «Площа Гаріна-Михайловського».
Технічна характеристика
Конструкція станції — колонна трипрогінна мілкого закладення, (глибина закладення — 16 м). Має 22 пари колон, з кроком 4,5 м. Перекриття центральної зали — склепінчасте, з монолітного залізобетону. Склепінчаста конструкція покликана створити суб'єктивне відчуття станції глибокого закладення.
Колійний розвиток
За станцією розташовані тупики, що ніколи не використовувалися. Перед станцією розташована камера з'їздів. До 28 грудня 2000 була задіяна тільки одна колія, ліва, якою ходив один електропоїзд. З пуском наступної станції почав використовуватися і друга колія. Через станцію стали ходити два потяги.
У період до 22 червня 2007 , коли була запущена в експлуатацію друга колія на ділянці від «Маршала Покришкіна» до «Березового гаю» і відкрито оборотний рух на лінії, на станції здійснювалася пересадка з однієї колії на іншу. При цьому на станції, над середнім прогоном, висіло електронне дисплей-табло (нині демонтоване). На цьому табло показувалися стрілки і назви кінцевих станцій. Можливість проїзду по всій лінії без пересадок в ту пору була лише в ті часові проміжки, коли по лінії ходив один електропоїзд (до 7:00 і після 22:30). У ту пору в режимі «на вихід» (в бік західного вестибюля) працювали відразу 2 ескалатори — під час приходу двох метропоягів один ескалатор не справлявся з потоком. Подібна схема руху перестала існувати з відкриттям 23 червня 2007 кільцевого руху на Дзержинській лінії.
Вестибюлі і пересадки
Станція є пересадним вузлом на станцію «Червоний проспект» Ленінської лінії і має два вестибюлі. Східний вестибюль знаходиться на розі вулиць Гоголя і Мічурина. Другий вестибюль — західний, суміщений з касовим залом станції «Червоний проспект». Під цим касовим залом розташовані службові приміщення метрополітену — кімната відпочинку машиністів, в якій здійснюється зміна складу поїзних бригад і машиністів.
Обидва вестибюля пов'язані з платформою тристрічковими ескалаторами завдовжки 30 метрів. З 2011 року на перилах кожного ескалатора наклеєні спеціальні фотолюмінесцентні евакуаційні стрічки салатного кольору. Вони призначені на випадок надзвичайної ситуації і в темряві покажчики на стрічках мають вказати напрямки виходів.
Оздоблення
Освітлення станційної платформи проводиться закарнізними світильниками. Навколо колон стоять кілька лавок з полірованого дерева, а до стелі підвішені відеоекрани.
Станційна стеля виконана у вигляді паморозі — світлого розсипу різноманітних звисаючих кристалів. Мармурові ж колони, виконані призматичними — немов крижані брили. А навколо — мерехтливі грані бурульок і крижинок царства Снігової королеви.
Обидві колійні стіни станції оздоблені світлим мармуром, поверх якого були змонтовані вісім художніх музичних панно з гірсько-алтайських каменів. Мозаїки виконані у флорентійському стилі і присвячені різним темам природи та історії Сибіру.