Солтиський Євген Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 18 червня 2018, заснована на цій версії.

Євге́н Іва́нович Солти́ський (рос. Евгений Иванович Солтыский (Солтысский); * 13(25) грудня 1888, Кам'янець-Подільський — † 12 або 21 червня 1970) — російський радянський санітарний статистик. Доктор медичних наук (1952). Професор.

Біографія

Євген Іванович Солтиський народився 25 грудня 1888 року в Кам'янці-Подільському в сім'ї службовця Кам'янець-Подільського відділення Державного банку. За даними 1895 року, його батько — колезький секретар Іван Васильович Солтиський — працював помічником бухгалтера другого розряду [1]. 1900 року він перебував на тій же посаді, але вже як колезький асесор [2]. За даними 1904 року Солтиський піднявся ще на один щабель у табелі про ранги — був надвірним радником, а працював уже одним із двох помічників контролера [3]. За даними 1911 року, він, залишаючись на тій же посаді, був уже колезьким радником. Мешкав Солтиський у житловому будинку для працівників банку (сучасна адреса — вулиця Князів Коріатовичів, 3; нині тут розмістилася центральна бібліотека міста) [4]. 1908 року Євген закінчив Кам'янець-Подільську гімназію [5].

У липні 1914 року Солтиський закінчив медичний факультет Київського університету. Після цього його призвали на військову службу як лікаря польового госпіталю. У березні 1917 року Солтиського обрали головою солдатського комітету 3-го Петроградського прикордонного дивізіону. 1919 року він вступив до лав Червоної армії, де працював у польових інфекційних госпіталях до закінчення громадянської війни.

Від 1922 року Солтиський як лікар-гігієніст широкого профілю став спеціалізуватися в галузі санітарної демографії і статистики, якій присвятив усе подальше життя. Від 1925 року Євген Іванович завідував статистичним відділом Народного комісаріату охорони здоров'я РРФСР, поєднуючи оперативну та дослідницьку діяльність в Центральному інституті гігієни праці, Інституті соціальної гігієни та організації охорони здоров'я, на кафедрі соціальної гігієни II Московського медичного інституту і в Центральній лабораторії епідеміології та гігієни Наркомату шляхів сполучення. Солтиський був автором низки масштабних досліджень і монографій, матеріали для яких він особисто збирав у калмицьких степах, на Крайній Півночі, в багатьох інших експедиціях. 1940 року Солтиського затверджено у вченому званні старшого наукового співробітника зі спеціальності «Гігієна праці» [6].

З початком німецько-радянської війни Євгена Івановича мобілізували для роботи в органах санітарної служби Радянської армії. До кінця війни він очолював статистичний відділ одного з найбільших евакопунктів.

Після демобілізації з армії Солтиський повернувся до науково-дослідної роботи в Інституті загальної та комунальної гігієни АМН СРСР (нині Науково-дослідний інститут екології людини та гігієни навколишнього середовища імені Олексія Сисіна Російської академії медичних наук) [7], де створив відділ санітарної статистики. Його основні праці цього періоду присвячено вивченню захворюваності і демографічних зрушень у зв'язку з акліматизацією населення на Крайній Півночі. Цикл цих робіт він узагальнив у дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук, яку захистив 1952 року. Після виходу на пенсію Євген Іванович і далі цікавився справами колективу інституту, членом Вченої ради якого він залишався до кінця життя.

Солтиський був також членом учених рад кількох інститутів і наукових товариств, членом об'єднаної Вченої ради Академії медичних наук СРСР із гігієни та епідеміології, членом проблемних комісій.

Нагороди

Солтиського нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора, медалями. Йому було надано звання почесного полярника.

Праці

  • Солтысский Е. И. К вопросу о применении анамнестического метода в санитарно-статистических исследованиях // Гигиена и санитария. — 1949. — № 3.
  • Кандрор И. С., Раппопорт К. А., Солтыский Е. И. Терморегуляторные сдвиги в организме человека в холодном климате и заболеваемость, связанная с фактором охлаждения // Военно-медицинский журнал. — 1957. — № 1.
  • Кандрор И. С., Солтысский Е. И. Акклиматизация и заболеваемость человека в холодном климате // Физические факторы внешней среды. — Москва, 1960.
  • Кандрор И. С., Солтысский Е. И. Функциональное состояние и заболеваемость населения в процессе акклиматизации на Крайнем Севере // Вестник Академии медицинских наук СССР. — 1963. — № 2.

Примітки

  1. ↑ Подольский адрес-календарь / Составил В. К. Гульдман. — Каменец-Подольский, 1895. — С. 16.
  2. ↑ Подольский адрес-календарь / Составил В. К. Гульдман. — Каменец-Подольский, 1900. — С. 18.
  3. ↑ Адрес-календарь Подольской губернии / Составил А. Крылов. — Каменец-Подольский, 1904. — С. 18—19.
  4. ↑ Памятная книжка Подольской губернии на 1911 год / Составил В. В. Филимонов. — Каменец-Подольск, 1911. — С. 26.
  5. ↑ Випускники Кам'янець-Подільської гімназії 1883—1920(рос.)
  6. ↑ Вестник высшей школы. — 1940. — № ?. — С. 27.
  7. ↑ НДІ екології людини та гігієни навколишнього середовища імені Олексія Сисіна РАМН. Історія(рос.)

Література

  • Ноткин Е. Л. Памяти профессора Евгения Ивановича Солтыского // Советское здравоохранение. — 1970. — № 11. — С. 90.
  • Памяти профессора Е. И. Солтыского // Гигиена и санитария. — 1971. — № 2. — С. 123—124.
  • Бржеський В. Відлік почав із Кам'янця // Прапор Жовтня (Кам'янець-Подільський). — 1981. — 17 січня. — С. 4.
  • Вікторов С. З погляду вдячності // Радянське Поділля (Хмельницький). — 1983. — 20 липня. — С. 4.
  • Будзей Олег. Почесний полярник із банківського будинку // Подолянин. — 2011. — 30 грудня. — С. 8.
  • Будзей Олег. Кам'янецькі адреси Солтиських: Повертаємось до надрукованого // Подолянин. — 2013. — 28 червня. — С. 8.

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Солтиський_Євген_Іванович&oldid=22816943