Магнус (герцог Саксонії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Магнус
нім. Magnus
Народився1042[1]
Помер23 серпня 1106
Ertheneburgd, Шнакенбек, Герцогство Лауенбург, Шлезвіг-Гольштейн, Німеччина
Діяльністьполітик
Титулгерцог
РідБіллунги
БатькоОрдульф
МатиWulfhild of Norwayd
У шлюбі зСофія Угорська
ДітиWulfhilde of Saxonyd і Eilika of Saxonyd

Магнус (нім. Magnus; нар. бл. 1045 — пом. 23 серпня 1106 ) — останній з роду Біллунгів. Син Ордульфа, герцога Саксонського та Вульфільди Данської, герцогині Саксонії (1072−1106).

Кілька разів був проти імператора Генріха IV; намагався онімечити полабських слов'ян, підтримував наверненого до християнства Генріха вендського. Після його смерті Саксонія перейшла до Лотара Суплінбурзького, який пізніше став імператором Священної Римської імперії.

Молодша дочка Магнуса Ейліка вийшла заміж за графа Балленштедтського Отто і доводиться матір'ю Альбрехту Ведмедю.

Попередник
Ордульф
Герцог Саксонії
10721106
Наступник
Лотар II

Джерела

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #137965885 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.