Юхименко Прокіп Федотович
Про́кіп Федо́тович Юхи́менко (8 (20) липня 1870, село Великі Будища, нині Диканського району Полтавської області — січень 1931, Полтава) — український майстер різьблення по дереву. Син Федота Юхименка.
Твори
Автор барельєфів («Козак-бандурист», 1902), скульптур балюстради хору і колон для будинку Полтавського земства (тепер краєзнавчого музею), декоративних картушів на Музеї історії Полтавської битви (1908—1909), різьблених меблів, оправ альбомів, форм для кахлів тощо.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Юхименки // Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 700 с. . — ISBN 5-88500-071-9. — С.671.
- Мусієнко П. Полтавський різьбяр Прокіп Юхименко // Народна творчість та етнографія. — К., 1964. — № 6. — С.67—71.
Посилання
Див. також
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |