Біа

Біа (грец. Bia — сила) — первісно сила, що, як правило, пов'язана з насильством, тобто тваринна, м'язова.

У такому значенні це слово вживається в епосі для зображення сили Діомеда й інших. Пізніше слово використовували і в духовній сфері. Персоніфікацію Біа знаходимо в Гесіодовій «Теогонії» у постаті божества, яке належить до передвевсової доби, Б. та її сестра Кратос («сила без насильства») вважаються дітьми річки Стікс, яких Зевс прийняв до почту божеств.

У давньогрецькій літературі персоніфіковані Біа й Кратос виступають у трагедії Есхіла «Прометей закутий».

Література

• Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.