Теогонія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Теогонія
Θεογονία
Hesiod, Theogony, Venice, Gr. 464.jpg
Венеціанський список (ХIV ст.)
Жанр поема
Автор Гесіод
Мова давньогрецька
Написаний близько 700 до н.е.
Виданий 7 століття до н. е.
Переклад Іван Франко

Теого́нія (грец. Θεογονία, Theogonía, МФА: [tʰeoɡoníaː] «походження, родовід богів») — давньогрецька поема Гесіода, присвячена походженню і родоводу грецьких богів. Написана давньогрецькою мовою близько 700 року до н.е. Базовий текст для вивчення грецької міфології. Один із найвідоміших творів європейської та світової літератури. Перекладена багатьма мовами; український переклад здійснив Іван Франко. Переносно «теогонія» — міфи про походження й родовід язичницьких богів.

Зміст[ред.ред. код]

За Гесіодом (поема «Теогонія»), спочатку існував тільки вічний безмежний Хаос, із якого виникли безсмертні боги й увесь світ. З Хаосу походить і богиня ГеяЗемля. Під Землею виник похмурий Тартар. З Хаосу народився Ерос (Кохання). Почав творитися світ. Безмежний Хаос породив вічний Морок (Ереб) і темну Ніч (Нікс). Від Ночі й Мороку постали ясний Ефір та осяйний день (Гемера). Від могутньої життєдайної Землі народився Уран (Небо). Уран запанував у світі й одружився з Геєю. Від цього шлюбу народилися шість синів і шість дочок — могутніх, грізних титанів. Титан Океан і богиня Тетія породили всі ріки та морських богинь — океанід. Титан Гіперіон і Тейя дали світові Сонце (Геліоса), Місяць (Селену) і рум’яну ранкову Зорю (Еос). Від Астрея й Еос походять усі зірки й вітри. Крім титанів, Гея породила однооких кіклопів і трьох п’ятдесятиголових велетнів — сторуких гекатонхейрів. Уран зненавидів своїх дітей-титанів, замкнув у надрах Землі («лоні» Геї) й не дозволив їм виходити на світ. Гея закликала титанів повстати проти Урана, але вони боялися. Тільки наймолодший з них Кронос відняв у батька владу. Ніч народила на покару Кроносові цілий сонм божеств: Танатоса (Смерть), Ериду (Розбрат), Апату (Оману), кер (знищення), Гіпноса (Сон), Немесіду, що карала за злочини й ін. Щоб уникнути долі батька, Кронос наказав своїй дружині Реї приносити йому народжуваних дітей і ковтав їх. Він проковтнув Гестію, Деметру, Геру, Аїда й Посейдона. Реї пощастило врятувати тільки Зевса, замість якого вона дала проковтнути Кроносові камінь, загорнутий у пелюшку, а Зевса відправила зростати на острів Крит[1]. Згодом Зевс, урятувавши з Кроносового черева своїх братів та сестер, став найвищим божеством і царем богів та людей. Коли олімпійці вперше зустрілися з людьми, син титана Япета Прометей допоміг поділити приносини поміж богами та людьми і хитрістю допильнував, щоб люди отримали всю їстівну частину, а боги — решту. Через це розлютований Зевс позбавив людей вогню та вони не мали його доти, доки Прометей не викрав для них вогонь з небес, за що зазнав тяжкої кари[1].

Зевс оточений іншими богами: тут і його дружина Гера, і могутня й мудра Афіна — його дочка, і золотоволосий Аполлон із своєю сестрою Артемідою, і чарівлива Афродіта. Ори охороняють вхід на Олімп, біля трону Зевса — богиня миру Ейрена. Поруч Зевса стоїть охоронниця законів Феміда. На Олімпі перебуває й Зевсова дочка Діке, яка пильнує правосуддя. Хоч Зевс посилає людям щастя і лихо, проте долю людей визначають невблаганні мойри; в їхніх руках навіть доля самого Зевса. Окремі елементи теогонії, як свідчать новітні археологічні дослідження, — східного походження.

Переклади[ред.ред. код]

  • Hesiod. Theogony. transl. by Hugh G. Evelyn-White. 1914.
  • Гесіод і його твори. (Походження богів) // Франко Іван. Зібрання творів: У 50 т. Т. 8. Київ, 1977. С. 314-342.
  • Гесиод. Теогония // Вересаев, В. В. Полное собрание сочинений : в 16 т / пер. В. В. Вересаев. — М. : Недра, 1929. — Т. 10.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Elizabeth Vandiver, Classical Mythology, TTC, 2007

Джерела[ред.ред. код]

  • Гесіод і його твори. // Франко, Іван. Літературна спадщина, Т. 2. К., 1963. C. 74—137.
  • Гесіод і його твори. (Походження богів) // Франко, Іван. Зібрання творів: У 50 т. Т. 8. Київ, 1977. С. 314-342. (За рукописом Андрія Франка № 415, С. 1-35).
  • Словник античної міфології

Посилання[ред.ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Теогонія

Wikisource
У Вікіджерелах є наступний текст: