Топохімічна пам‘ять

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 14:57, 8 травня 2019, створена Коцюба Анатолій Миколайович (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Топохімічна пам'ять (англ. topochemical memory) — явище[1], коли твердофазні реагенти, добуті з різних вихідних речовин, виявляють своєрідну пам'ять у здатності брати участь тільки в певних гетерофазних процесах.

Пр., оксид заліза (ІІІ), синтезований з різних вихідних солей (оксалату, цитрату, сульфату й ін.), ідентифікований як одна й та ж фаза, характеризується різною здатністю в твердофазних процесах (за каталітичною активністю, в спіканні).

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]