Тюхтій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Тюхтій, телепень, одоробло та ін. — слова, що використовується для позначення вайлуватої, неповороткої і не надто розумної людини[1]. Наразі, подібні слова, безвинятково, сприймаються іншою людиною як образа. Інші синоніми, що мають дещо менше поширення: мамула[2], вайло[3], вахлай[4], незграба[5], неотеса[6], шлапак[7], чванько[8][9].

У літературі

Гулак-Артемовський є автором байки-побрехеньки «Тюхтій і Чванько»[10].

«Тюхтія» використовували у своїх творах наступні українські письменники:

Див. також

Примітки

Посилання