Коломийська сіль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Коломи́йська сіль — сіль із копалень Покуття.

Центром Покуття вважалася Коломия, якій з 1456 було надане право соляного складу, тобто гуртового продажу солі місцевим купцям усіма прасолами, що переїжджають через місто.

Тамтешній спосіб виварювання солі на вільхових і дубових дровах засвідчується згадкою 1098 р. у Києво-Печерському патерику.

Література

  • Грабовецький Б.В. Солеварні промисли. Прикарпаття в період Київської Русі // Київська Русь: Культура, традиції. — К., 1982. — С. 36.

Посилання