Стороженко Олег Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 22:32, 26 липня 2019, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стороженко.
Ф
Олег Стороженко
Особисті дані
Повне ім'я Олег Володимирович
Стороженко
Народження 13 березня 1972(1972-03-13)
  Харків УРСР
Смерть 25 листопада 2023(2023-11-25) (51 рік)
Зріст 182 см
Вага 75 кг
Громадянство СРСР, Україна
Позиція воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
1989—1991 СРСР «Металіст-д» (Х)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1990—1991 СРСР «Металіст» (Х) 1 (-1)
1991—1993 СРСР/Україна «Ворскла» (П) 65 (-70)
1993 Україна «Евіс» 5 (-4)
1994 Україна «Ворскла» (П) 36 (-49)
1995—1996 Україна ЦСКА (К) 10 (-9)
1996 → Україна ЦСКА-2 (К) 16 (-22)
1997 Україна «Ворскла» 1 (0)
1997 → Україна «Ворскла-2» 8 (-14)
1998—2000 Україна «Нафтовик» (О) 77 (-88)
2001—2002 Україна «Олександрія» 1 (-2)
2003 Україна «Спартак-Горобина» 4 (-6)
2004—2005 Україна «Олександрія» 5 (-6)
2005 Україна «Арсенал» (Х) 5 (-2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Олег Володимирович Стороженко (нар. 13 березня 1972, Харків УРСР) — радянський та український футболіст, воротар. З 2006 року працює тренером.

Кар'єра гравця

Вихованець харківського футболу. У 17 років став гравцем «Металіста»[1]. У 1991 році дебютував у вищій лізі чемпіонату СРСР[2]. Надалі виступав у командах «Ворскла» (Полтава), «Евіс» (Миколаїв), ЦСКА (Київ), «Нафтовик» (Охтирка).

У 2001 році приєднався до першолігової олександрійської «Поліграфтехніки». Дебютував за олекандрійців 4 червня 2001 року в програному (1:2) виїзному поєдинку 30-го туру проти «Вінниці». Олег вийшов на поле на 46-й хвилині, замінивши Тараса Чопика[3]. Цей матч виявився єдиним для Стороженка того сезону. За підсумками сезону «Поліграфтехніка» завоювала бронзові медалі чемпіонату та здобула путівку до Вищої ліги. Щоправда, у «вишці» Олег за олександрійців так і не зіграв. У сезоні 2001/02 років відіграв за олександрійців 1 поєдинок (1 пропущений м'яч) у кубку України. А в сезоні 2002/03 років взагалі не зіграв жодного офіційного поєдинку за олександрійців. У 2003 році захищав кольори першолігового сумського «Спартака-Горобини», але й тут не був основним голкіпером (4 матчі в чемпіонаті та 2 у кубку). У 2004 році повернувся до Олександрії, де став гравцем друголігової команди ПФК «Олександрія». Дебютував за «професіоналів» 23 жовтня 2004 року в програному (0:4) виїзному поєдинку 12-го туру групи Б проти нікопольського Електрометалурга-НЗФ. Стороженко вийшов на поле та відіграв увесь матч, а на 26-ій хвилині отримав ще й жовту картку[4]. Цей дебют знову завадив Олегу стати «першим воротарем» команди, через що в національному чемпіонаті за олександрійців він зіграв 5 матчів, в яких пропустив 6 м'ячів. У 2005 році перейшов у харківський «Арсенал».

Тренерська діяльність

У грудні 2005 року головним тренером «Арсеналу» став Віктор Камарзаєв[5]. Олег Стороженко з польових гравців перейшов у його тренерський штаб як тренер воротарів[6]. У липні 2007 року Камарзаєва на чолі «Арсеналу» змінив Сергій Кандауров[5], Стороженко ж залишився в команді. У грудні 2007 року Сергій Кандауров, з яким «Арсенал» завершив 2007 рік на першому місці в групі «Б» другої ліги, пішов у відставку. Разом з ним команду покинули і його помічники — Олег Жилін та Олег Стороженко[7]. З квітня по липень 2008 року всі троє знову складали тренерський штаб цієї харківської команди[8], а з квітня 2009 по вересень 2010 року Кандауров удвох зі Стороженком працювали в іншій харківській команді — «Геліос»[9][10]. У 2013 році обоє працювали тренерами з футболу в Харківському державному вищому училищі фізичної культури № 1[11].

Примітки

  1. ↑ Олег Стороженко: «Головне для воротаря — впевненість» (рос.). arsenal.kharkov.ua. 12 березня 2007. Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 6 грудня 2017.
  2. ↑ Статистика виступів за «Металіст» (Харків) (рос.). metalist-kh-stat.net.ua. Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 6 грудня 2017.
  3. ↑ «Вінниця» (Вінниця) - «Поліграфтехніка» (Олександрія)
  4. ↑ «Електрометалург-НЗФ» (Нікополь) - ПФК «Олександрія» (Олександрія)
  5. ↑ а б «Арсенал»: усі тренери (рос.). www.arsenal.kharkov.ua. Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 6 грудня 2017.
  6. ↑ Історія футбольного клубу «Арсенал» (м. Харків) (рос.). futbol.at.ua. Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 6 грудня 2017.
  7. ↑ Тунісець очолив український клуб (рос.). СЕГОДНЯ.ua. 23 січня 2008. Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 6 грудня 2017.
  8. ↑ Пушкуца став тренером (рос.). football.ua. 10 липня 2008. Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 6 грудня 2017.
  9. ↑ Кандауров очолив команду першої ліги (рос.). football.ua. 26 червня 2009. Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 6 грудня 2017.
  10. ↑ Кандауров покинув Геліос (рос.). football.ua. 12 вересня 2010. Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 6 грудня 2017.
  11. ↑ ХДВУФК №1 — Кадровий склад (укр.). football.ua. 30 жовтня 2013. Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 6 грудня 2017.

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Стороженко_Олег_Володимирович&oldid=25788154