ГЕС Койна IV
| ГЕС Койна ІV | |
|---|---|
 | |
| 17°27′38″ пн. ш. 73°41′00″ сх. д. / 17.46061111113877828° пн. ш. 73.6834444444717888700° сх. д.Координати: 17°27′38″ пн. ш. 73°41′00″ сх. д. / 17.46061111113877828° пн. ш. 73.6834444444717888700° сх. д. | |
| Країна |  Індія |
| Адмінодиниця | Ratnagiri districtd |
| Стан | діюча |
| Річка | Койна |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 2000 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 1000 МВт |
| Середнє річне виробництво | 1402 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | від 475 до 525 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 4 Alstom |
| Витрата через турбіни | 4х58,6 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 4 Alstom |
| Потужність гідроагрегатів | 4х250 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | мурована контрфорсна |
| Висота греблі | 103 м |
| Довжина греблі | 808 м |
| ЛЕП | 400 |
| Власник | Maharashtra State Electricity Board |
| Оператор | Maharashtra State Power Generation Company Limitedd |
  ГЕС Койна IV | |
| Мапа | |
 | |
ГЕС Койна ІV – гідроелектростанція в центральній частині Індії у штаті Махараштра. Знаходячись перед ГЕС Койна ІІІ, становить одну зі станцій верхнього ступеня (поряд з ГЕС Койна І, ІІ) у гідровузлі, що використовує деривацію ресурсу з річки Койна, правої притоки Крішни (впадає до Бенгальської затоки на східному узбережжі країни).
У 1960-х роках на заході Махараштри ввели в експлуатацію дериваційну ГЕС Койна І, ІІ. А в кінці 1990-х вирішили наростити гідроенергетичні потужності шляхом дублювання її схеми, проте з певними корективами у трасах тунелів та місця розташування машинного залу – проект Койна ІV. При цьому незмінними залишались джерело ресурсу та пункт відведення відпрацьованої води.
Задум гідровузла Койна полягає у використанні можливостей, які надаються гірською системою Західних Гатів, що тягнеться уздовж узбережжя Махараштри. Їх похилий східний схил зокрема дренується річками басейну Крішни, котрі в підсумку несуть воду на східне узбережжя країни. Проте одразу за водороздільним хребтом, на західному схилі гір, починається стрімкий уклін в бік розташованого неподалік Аравійського моря. Як наслідок, деривація ресурсу з басейну Крішни всього за кілька кілометрів дозволяє створити великий напір.
В 1960-х роках на Койні звели муровану[1] контрфорсну греблю висотою 103 та довжиною 808 метрів, яка потребувала 1,56 млн м3 матеріалу.[2] Вона утримує водосховище, витягнуте більш ніж на п’ятдесят кілометрів по долині Койни, яка у верхів’ї тече з півночі на південь паралельно східному схилу Західних Гатів. Сховище має площу поверхні 115 км2 (при максимальному операційному рівні, у випадку повені його площа може збільшуватись до 120 км2), об’єм 2,8 млрд м3, глибину до 82 метрів та припустиме коливання рівня поверхні в операційному режимі між позначками 610 та 658 НРМ. При греблі працює власна ГЕС Койна потужністю 40 МВт, проте основний гідроенергетичний потенціал пов’язаний з деривацією на захід.
Якщо для ГЕС Койна І, ІІ забір води зі сховища відбувається за допомогою традиційної вежі, то для Койна IV обрали варіант з перфорацією двох отворів на дні водойми. Через них ресурс потрапляє до головного дериваційного тунелю довжиною 4,3 км з перетином 7х9,5 метра. На завершальному етапі він з’єднаний з балансувальною шахтою висотою 59 метрів та перетином 4х10 метрів, після чого починаються чотири напірні водоводи довжиною 0,6 км зі спадаючим діаметром від 3,9 до 3,75 метра.
У підсумку вода надходить до підземного машинного залу, розташованого за 2 км на північ від аналогічної споруди перших станцій. Доступ до залу здійснюється через тунель довжиною 1 км. Основне обладнання Койна IV складають чотири турбіни типу Френсіс потужністю по 250 МВт, яки при напорі від 475 до 525 метрів забезпечують виробництво 1,4 млрд кВт-год електроенергії на рік.
Відпрацьована вода через відвідний тунель довжиною 1,9 км (за іншими даними – 2,1 км) з перетином 10х10 метрів відводиться до водосховища Колкеваді, створеного в межах проекту ГЕС Койна ІІІ на струмку Балаваді-Налла (права притока Вайтарані, яка в свою чергу є лівою притокою Вашішті, котра впадає в Аравійське море біля Дабхол за 160 км на південь від Мумбаї).
Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на напругу 400 кВ.[3][4][5][6]
Примітки
- ↑ Prof. Aakash Suresh Pawar Prof. Lomesh S. Mahajan Prof. Mahesh N. Patil An Innovative Technique as Lake Tapping for Dam Structure: A Case Study (PDF).
- ↑ Koyna Dam D05104 -. india-wris.nrsc.gov.in (англ.). Архів оригіналу за 15 липня 2018. Процитовано 17 липня 2018.
- ↑ KOYNA DOUBLE LAKE TAP, STAGE IV, MAHARASHTRA (PDF).
- ↑ IMPLEMENTATION COMPLETION REPORT INDIA MAHARASHTRA POWER PROJECT (LOAN 3096-IN) June 24, 1999 (PDF).
- ↑ Patel Engineering :: Projects. www.pateleng.com. Процитовано 17 липня 2018.
- ↑ Koyna Stage-IV Power House PH01298 -. india-wris.nrsc.gov.in (англ.). Архів оригіналу за 17 липня 2018. Процитовано 17 липня 2018.